Строчок осінній

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Строчок осінній
Строчок осінній (G. infula)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Гриби (Fungi)
Відділ: Аскомікотові гриби (Ascomycota)
Клас: Аскоміцети (Ascomycetes)
Порядок: Пецицальні (Pezizales)
Родина: Дисцинові (Discinaceae)
Рід: Строчок (Gyromitra)
Вид: Строчок осінній
Gyromitra infula
Посилання
Вікісховище: Gyromitra infula
Віківиди: Gyromitra infula
EOL: 133489
NCBI: 273506
MB: 119118
IF: 119118

Строчок осінній, гіромітра недоторканна, строчок чільний (Gyromitra infula (Schaeff.: Quél.)) — вид грибів роду Строчок (Gyromitra) родини Дисцинові (Discinaceae). Гриб класифіковано 1886 року.

Будова

[ред. | ред. код]

Плодові тіла великі, крихкі до 20 см висотою. Шапинка 5-12 см висотою, 2-4 лопастна, краї її повністю прирослі до ніжки.

Ніжка 4-10х1,5-3 см, циліндрична, білувата, порожниста.

М'якоть білувата, тонка, крихка, воскоподібна, без особливого запаху і смаку. Сумки 8-спорові, циліндричні.

Споровий порошок білуватий. Спори 18-24х8-9 мкм, видовжено-еліпсоїдні, гладкі, без кольору.

Поширення та середовище існування

[ред. | ред. код]

Ростуть на ґрунті та на деревині, що розклалася, у вологих хвойних і змішаних лісах, на відкритих місцях, галявинах і полянах. В Україні поширений в Карпатах, Поліссі та Лісостепу. У світі в Європі, Азії, Північній Америці. Плодові тіла утворюють восени — з вересня по жовтень.

Практичне використання

[ред. | ред. код]

Отруйний гриб, містить токсин гіромітрин, який повністю не виводиться навіть після відварювання чи сушіння. Деякі автори зазначають, що гриб неїстівний, чи умовно-їстівний, який можна вживати після 15-хвилинного відварювання чи сушіння.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Смицкая М. Ф. Флора грибов Украины. Оперкулятные дискомицеты / отв. ред. В. И. Билай. — Киев, 1980. — С. 194. — 224 с.
  • Дудка И. А., Вассер С. П. Грибы: Справочник миколога и грибника. — К.: Наукова думка, 1987. — 535 с.