Стрілець Пилип Євдокимович
Пилип Євдокимович Стрілець | |
---|---|
Народження | 1 жовтня 1919 с. Коритище |
Смерть | 6 лютого 1942 (22 роки) станція Полужжя, Брянський район, РРСФР |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Роки служби | 1939—1942 |
Звання | лейтенант |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди | |
Стрілець Пилип Євдокимович у Вікісховищі |
Пилип Євдокимович Стрілець (1 жовтня 1919, с. Коритище, нині Миронівський район, Київська область — 6 лютого 1942) — радянський військовик, Герой Радянського Союзу (1942, посмертно).
Народився 1 травня 1901 року в селі Коритище (нині Миронівський район Київська область) у селянській родині. Українець. Закінчив 3 курси Київського електромеханічного технікуму в 1939 році.
З 1939 року в РСЧА. У 1941 році закінчив Київське військове училище зв'язку імені М. І. Калініна (нині — Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації). З червня того ж року на фронтах німецько-радянської війни.
У жовтні 1941 року після запеклих боїв під Києвом лейтенант П. Стрілець разом зі своїм другом Василем Бойком[1] опинився з групою бійців в оточенні, проте продовжив боротьбу.
Почавши партизанську боротьбу займався диверсійною роботою, знищуючи залізничні мости, паротяги та автомашини.
У січні 1942 року доєднався до партизанських загонів, що діяли в Брянській області, став командиром одного з них. 6 лютого 1942 року керуючи своїм загоном здійснив стрімкий напад на станцію Полужжя (Брянський район), розгромив гарнізон ворога, зайняв станцію і знищив 6 вагонів з боєприпасами і пальним. Загинув у цьому бою.
Похований у станції Полужжя.
Указом Президії Верховної СРСР від 1 вересня 1942 року Пилипу Євдокимовичу Стрільцю було присвоєне звання Героя Радянського Союзу (посмертно)[2]. Також нагороджений орденом Леніна, орденом Вітчизняної війни І ступеня, медалями.
Пилипові Стрільцю встановлено погруддя у Києві на внутрішньому подвір'ї Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут,[3] випускником якого був Пилип Стрілець та на алеї Слави у Миронівці.
У 1966 році поштою СРСР випущена в обіг серія поштових марок «Партизани Великої Вітчизняної війни», на одній з марок серії зображено портрет Героя Радянського Союзу П. Є. Стрільця.[4]
- ↑ Журнал «Радуга», 1974. — с. 113. Архів оригіналу за 27 липня 2020. Процитовано 27 липня 2020.
- ↑ Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза партизанам, особо отличившимся в партизанской борьбе в тылу против немецких захватчиков» от 1 сентября 1942 года [Архівовано 7 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1942. — 10 сентября (№ 37 (196)). — С. 1.
- ↑ Бюст Ф. Е. Стрельцу в Киеве [Архівовано 10 липня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ С. Е. Орехова Летопись Великой Отечественной войны на почтовых марках СССР [Архівовано 6 березня 2022 у Wayback Machine.] // Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Філософія, соціологія, культурологія: зб. наук. праць / гол. ред. К. В. Балабанов. — Маріуполь, 2015. — Вип. 9. — С. 107. (рос.)
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1988. — Т. 2. — 863 с. с. — 100 000 прим. — ISBN 5-203-00536-2. (рос.)
- «Подвиг народа»: Наградные листки Ф. Е. Стрельца [Архівовано 14 квітня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- Биография Ф. Е. Стрельца [Архівовано 9 листопада 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- Народились 1 жовтня
- Народились 1919
- Померли 6 лютого
- Померли 1942
- Герої Радянського Союзу
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Вітчизняної війни I ступеня
- Уродженці Миронівського району
- Лейтенанти (СРСР)
- Українські радянські партизани
- Герої Радянського Союзу — українці
- Герої Радянського Союзу — уродженці України
- Загинули в боях Німецько-радянської війни
- Випускники Київського вищого військового інженерного училища зв'язку імені М. І. Калініна