Стрілка Васильєвського острова
| Стрілка Васильєвського острова рос. Стрелка Васильевского острова | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 59°56′37″ пн. ш. 30°18′16″ сх. д. / 59.943556° пн. ш. 30.30452° сх. д. | ||||
| Країна |  Росія | |||
| Розташування | Василеострівний район | |||
| Тип | майдан Пірс і пам'ятка архітектури[d] | |||
| Стиль | Неогрек[d] | |||
| Автор проєкту | Жан-Франсуа Тома де Томон (фр. Jean-François Thomas de Thomon) | |||
| Дата заснування | 1720 | |||
|
Основні дати: 1720-1730 | ||||
| Статус |  Об`єкт культурної спадщини народів РФ федерального значення. Рег. № 781620425560006 (ЄДРОКС). Об`єкт № 7810141000 (БД Вікімандрів) | |||
| Стан | Використовується за прямим призначенням | |||
  Стрілка Васильєвського острова Стрілка Васильєвського острова (Росія) | ||||
 | ||||
 Медіафайли у Вікісховищі | ||||
Стрілка Васильєвського острова — східний кінець Васильєвского острова у Санкт-Петербурзі; один із найвідоміших архітектурних ансамблів міста та приклад гармонії архітектури міста з пейзажем берегів Неви.
Васильєвський острів почав забудовуватися ще у петровські часи. У 1716 році було затверджено проєкт архітектора Доменіко Трезіні, згідно із яким тут мала з'явитися замкнута трапецієподібна площа, оточена за периметром житловими будинками. Проте невдовзі Петро І вирішив зробити стрілку культурним та діловим центром міста. Для цього Трезіні у 1719—1721-х рр. створив новий проєкт, що передбачав побудову урядових споруд — будівлі Дванадцяти колегій[ru], а також біржі, гостиного двору і собору.
На початку 1720-х рр. уздовж Великої Неви були закладені фундаменти під Кунсткамеру та палац цариці Прасковії Федорівни, який з 1727 року був переданий Академії наук. Проте північний берег лишався менш благоустроєним портовим районом. Тут уздовж Малої Неви за проєктом Трезіні спорудили Гостиний двір (1722—1735, зберігся фрагмент), а також будинки Апраксіних[ru], Демидових, Наришкіних, Лопухіних. У 1730-х рр. сюди був переведений порт і в цих будівлях розмістилися біржа, митниця та склади товарів. Між академічним і торговим комплексами знаходилася обширна неблагоустроєна територія.
У 1750-х рр. посередині площі за проєктом І.Я. Шумахера було встановлено спеціальний павільйон для Готторпського глобусу. Згідно із планом 1767 року, затвердженим Комісією про кам'яну будівлю Санкт-Петербурга і Москви, пуста територія мала бути оформлена у підковоподібну площу. За 6 років (з 1783 по 1789 роки) за проєктом Джакомо Кваренгі на березі Великої Неви було споруджену головну будівлю Академії наук, а також увігнуту частину північного пакгаузу (1795—1797).
У 1805—1810 рр. архітектор Тома де Томон збудував на пустій площі між цими ділянками будівлю нової Біржі[ru], що відповідала вимогам зростаючої економіки Росії. Велична будівля виконана у стилі античних храмів. Перед будівлею архітектор встановив дві Ростральні колонни зі статуями морських божеств біля підніжжя. Ансамбль завершують споруджені у 1826—1832 рр. архітектором І.Ф. Лукіні будівлі північного і південного пакгаузів, що розходяться крилами від Біржі, та митниці.
У 1899—1900 рр. розглядалася можливість спорудження Концертної зали на насипному продовженні стрілки. Проєкт розробили архітектори Василь Шене та В.І. Чагін; за їх планом між Зимовим палацом і Петропавлівською фортецею мала постати монументальна будівля у стилі модерн, увінчана об'ємною короною. Проєкт так і не був реалізований, оскільки вважали, що будівля буде дисонувати з навколишньою забудовою.[1]
У 2008 році історичний образ Стрілки Васильєвського острова був, на думку спеціалістів, невиправно спотворений[2][3] будівництвом висотних споруд в районі ДК імені Кірова. Коли в травні 2008 року з цього приводу почався скандал[2] і міська громада назвала це будівництво «містобудівним злочином», уряд Санкт-Петербурга запропонував забудовнику, якому раніше було видано дозвіл на будівництво, зменшити кількість поверхів новобудови.[4] Забудовник відмовився це зробити і заявив, що інакше звернеться до суду.[5]
Окрім цього будівництва існує також проєкт «Морський фасад», який може призвести до ще гірших наслідків для гармонії архітектурного ансамблю Стрілки Васильєвського острова.
- ↑ Морозова, К. (14 вересня 2018). 400-метровый Ленин и концертный зал на Неве: самые странные проекты Петербурга (рос.). Sobaka.ru. Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 29 січня 2020.
- ↑ а б Фотофакт: убили панораму Стрелки. Архів оригіналу за 20 квітня 2020. Процитовано 30 березня 2020.
- ↑ Вид на Стрелку стал другим. Архів оригіналу за 4 червня 2008. Процитовано 7 червня 2008.
- ↑ Дом, испортивший вид на биржу, Смольный сделает ниже. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 30 березня 2020.
- ↑ Владелец здания новой биржи будет бороться за её высоту. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 30 березня 2020.
- Бунин М. С. Стрелка Васильевского острова. История формирования архитектурного ансамбля. — М. : Изд-во Академии наук СССР, 1957. — 371 с.
- А. Н. Петров, Е. А. Борисова, А. П. Науменко и др.; Гл. ред. Г. Н. Булдаков 4-е изд. /. Памятники архитектуры Ленинграда. — Л. : Стройиздат, Ленинградское отделение, 1976. — С. 96—113.
- Горбачевич К. С., Хабло Е. П. Почему так названы? О происхождении названий улиц, площадей, островов, рек и мостов Ленинграда. — 3-е изд., испр. и доп. — Л. : Лениздат, 1985. — С. 317.
- Горбачевич К. С., Хабло Е. П. Почему так названы?. — 4-е изд., перераб. — СПб. : Норинт, 1996. — С. 32—33. — ISBN ISBN 5-7711-0019-6.
- Энциклопедия Санкт-Петербурга [Архівовано 26 січня 2020 у Wayback Machine.]
- Мозговая О. Ростральные колонны — символ морских побед // Наука и жизнь : журнал. — М., 2000. — № 2.
- Стрелка, ростральные колонны, Кунсткамера со спутника.
- Стрелка Васильевского острова (материал из книги В.Нестерова «Знаешь ли ты свой город?»)