Перейти до вмісту

Студії Голодомору/Holodomor Studies

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Студії Голодомору/Holodomor Studies
ДисциплінаГолодомор в Україні (1932—1933)
Публікація
Видається2018 - дотепер
Посилання
Офіційний сайт

Студії Голодомору/Holodomor Studies (також Holodomor Studies/Студії Голодомору[1]) — міждисциплінарний науковий часопис на тему Голодомору 1932—1933[2] у форматі онлайн[1].

Станом на 2018 рік, з якого почали вести цей часопис[3], не існувало спеціалізованого періодичного видання з проблематики Голодомору[4]. Хоча перше виїзне засідання редакційної колегії видання Студії Голодомору/Holodomor Studies відбулося ще в 2017 році[5]. До цього в січні 2016 року Український центр досліджень Голодомору при Канадському інституті українських студій Альбертського університету у партнерстві з Інститутом історії України анонсував створення періодичного видання «Студії Голодомору»[4]. Часопис є партнерським проєктом Інституту історії України[6].

Головним редактором журналу стала Людмила Гриневич — директор Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору[7]. До числа редакторів також входили:

20 жовтня 2020 року у часописі було оприлюднено транскрипт дискусії Німецько-української комісії істориків на тему «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?», яка відбулася 24 вересня 2020 року та викликала широке обговорення в Україні[11][12].

Див. також

[ред. | ред. код]
  • Holodomor Studies — академічний журнал, який виходив у 2009—2011.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Annual Report : [арх. 24 лютого 2022] : [англ.] / HREC. — 2020. — P. 34.(англ.)
  2. а б Мова Голоду: провідні експерти дослудили вплив Голодомору на мову і світобачення українців : [арх. 09.09.2022] / Ярослава Музиченко // Україна молода. — 2019. — 26 червня. — Дата звернення: 02.12.2022.
  3. Людмила Гриневич: «Голодомор стався, тому що була відсутня власна держава, тому що були відсутні демократія і громадянське суспільство, тому що рівень впливу суспільства на владу був зведений до нуля» : [арх. 19.12.2021] / Людмила Гриневич // Україна Модерна. — Дата звернення: 01.12.2022.
  4. а б Харченко А., Чеботарьов О. Непевне майбутнє складного минулого: пошуки шляхів розвитку досліджень геноцидів в Україні // Історіографічні дослідження в Україні. — 2018. — Вип. 29. — С. 254.
  5. Виїзне засідання редакційної колегії видання Студії Голодомору / Holodomor Studies : [арх. 02.12.2022] // Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. — Дата звернення: 02.12.2022.
  6. Студії Голодомору. Holodomor Studies. Міждисциплінарний часопис : [арх. 01.09.2022]. — Дата звернення: 02.12.2022.
  7. Людмила Гриневич: Сталін готував Голодомор тими ж методами, що і Гітлер - голокост : [арх. 02.12.2022] / Олександр Куриленко // Деловая столица. — 2018. — 24 листопада. — Дата звернення: 02.12.2022.
  8. Захарчук Ірина Василівна : [арх. 27.02.2022] // Рівненський державний гуманітарний університет. — Дата звернення: 02.12.2022.
  9. Золото - державі! Торгсин у радянській Україні, 1931–1936 : [арх. 02.12.2022] // HREC PRESS. — Дата звернення: 02.12.2022.
  10. "Ваш хліб за ваше ж золото" : [арх. 01.07.2022] / Ярослава Музиченко // Збруч. — 2020. — 22 липня. — Дата звернення: 02.12.2022.
  11. Вебінар Німецько-української комісії істориків «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?» : [арх. 13.04.2022] // Національна академія наук України. — 2020. — 1 грудня. — Дата звернення: 02.12.2022.
  12. «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків : [арх. 18.11.2021] // Історична правда. — 2020. — 30 листопада. — Дата звернення: 02.12.2022.

Посилання

[ред. | ред. код]