Стуковенков Михайло Іванович

Михайло Стуковенков
Народився	5 (17) вересня 1842(1842-09-17) Санкт-Петербург
Помер	2 (14) березня 1897(1897-03-14) (54 роки) Київ
Місце проживання	Санкт-Петербург, Плевен, Київ
Країна	Російська імперія
Національність	росіянин
Діяльність	військовослужбовець
Alma mater	Петербурзька медико-хірургічна академія
Галузь	Медицина
Заклад	Київський університет
Посада	професор
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор медицини
Науковий керівник	Aleksey Polotebnovd
Відомі учні	Петро Нікольський
Аспіранти, докторанти	Нікольський Петро Васильович
Відомий завдяки:	створенням київської школи дерматологів

Миха́йло Іва́нович Стукове́нков (нар. 5 (17) вересня 1842(18420917), Санкт-Петербург, Російська імперія — пом. 2 (14) березня 1897, Київ, Російська імперія) — російський дерматовенеролог.

Життєпис

Народився у Санкт-Петербурзі. 1866 року закінчив Медико-хірургічну академію в Санкт-Петербурзі. Після її закінчення працював військовим лікарем. Учасник російсько-турецької війни 1877–1878 років. Під час цієї війни завідував, зокрема, санітарною справою міста Плевен (Болгарія). За участь у російсько-турецькій війні мав нагороди від обох сторін. Зокрема, турки нагородили його орденом Сонця за організацію надання допомоги їхнім військовополоненим.

Від 1883 року — доцент кафедри дерматовенерології, від 1887 року професор Київського університету.

Наукова діяльність

Стуковенков уперше описав низку захворювань шкіри (різновидності мікози та пемфігусу) — саркому Капоші, пузирчатку, риносклерому і грибоподібний мікоз.

Опрацював власну методику лікування пранців (сифілісу) живим сріблом (ртуттю).

Очолив у Києві комісію з боротьби з венеричними хворобами, які тоді були дуже поширені. За свою активну діяльність став почесним громадянином міста.

Найбільше досягнення Стуковенкова — створення знаменитої київської школи дерматологів, яка прославила Україну і Росію на весь світ.

Був засновником і першим головою Київського фізико-медичного товариства.

Наукові праці

• «О применении к терапии болезней кожи средств, суживающих просвет сосудов» («Журнал для нормальной и патологической гистологии», 1872).
• «Лечение экзем посредством влажной теплоты» («Современный Лечебник», 1875).
• «К вопросу о распространении сифилиса среди рабочего населения Санкт-Петербурга и мерах против него» («Здоровье», 1882).
• «Французская и Венская дерматологические школы и задачи современной дерматологии» («Медицинская Библиотека», 1883).
• «О распространении сифилиса и мерах для борьбы с ним» («Здоровье», 1883).
• «О мерах к ограничению распространения сифилиса» (Київ, 1891).

Учні

Один із найвідоміших учнів Стуковенкова професор Петро Нікольський першим у світі навчився діагностувати пузирчатку. У плеяді учнів Стуковенкова — видатні вчені: професори Зеленєв, Поплавський, Боровський, Ліндстрем. А кафедру після вчителя очолив професор Сергій Томашевський.

Посилання

• Стуковенков Михайло Іванович(рос.)
• Традиції і досвід української дерматовенерології
• Відомі дерматовенерологи України^{[недоступне посилання з червня 2019]}

Література та джерела

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1968. — Т. 3 : Плюс — Ь. — 856 с. — С. 407.
• Бородій М. К. Стуковенков Михайло Іванович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1984. — Т. 11, кн. 1 : Стодола — Фітогеографія. — 606, [2] с., [22] арк. іл. : іл., портр., карти с. — С. 33.
• Никольський П. В. Обзор научной деятельности профессора М. И. Стуковенкова. — К, 1897.