Перейти до вмісту

Суверенний фонд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Фінанси
Фінансові ринки
інвестор (інституційний), роздрібний торговець, спекулянт
Фінансові інструменти
Корпоративні фінанси
Фінанси домогосподарства
Державні фінанси

Витрати на кінцеве споживання[en]

Державні видатки

Розподіл

Трансферні платежі

Податки

Бюджетний дефіцит

Державний бюджет (баланс[en])

Державний борг

Неподаткові надходження

Платіжний ордер[en]

Суверенний фонд
Банківський сектор
Регулювання, стандарти
Економічна історія

Суверенний фонд (англ. sovereign wealth fund, SWF), суверенний інвестиційний фонд або фонд національного добробуту — державний інвестиційний фонд, який інвестує в реальні та фінансові активи, такі як акції, облігації, нерухомість, дорогоцінні метали, або в альтернативні інвестиції, такі як фонди прямих інвестицій[en] або хедж-фонди. Суверенні фонди інвестують по всьому світу. Більшість СФ фінансується за рахунок доходів від експорту товарів або з валютних резервів, які зберігаються центральним банком країни.

Деякими суверенними фондами може володіти центральний банк, який акумулює кошти під час управління банківською системою країни; цей тип фондів зазвичай має велике економічне та фіскальне значення. Інші суверенні фонди — це просто державні заощадження, які інвестуються різними суб'єктами для повернення інвестицій, і які можуть не мати значної ролі у фіскальному управлінні.

Накопичені кошти можуть походити від депозитів в іноземній валюті, золота, спеціальних прав запозичення (СПЗ) і резервних позицій Міжнародного валютного фонду (МВФ), які зберігаються центральними банками та грошово-кредитними органами, а також інших національних активів, таких як пенсійні накопичення, нафтові фонди або інші промислові та фінансові холдинги. Це активи суверенних держав, які зазвичай зберігаються в національній та різних резервних валютах (таких як долар, євро, фунт та єна). Такі суб'єкти управління інвестиціями можуть бути створені, наприклад, як офіційні інвестиційні компанії, державні пенсійні фонди або суверенні фонди.

Були спроби відрізнити кошти суверенних установ від валютних резервів центральних банків. Суверенні фонди можна охарактеризувати як такі, що максимізують довгостроковий прибуток, а валютні резерви служать для короткострокової «стабілізації валюти» та управління ліквідністю. Останніми роками багато центральних банків володіють резервами, які значно перевищують потреби в ліквідності або управління валютою. Крім того, широко поширена думка, що більшість з них значно диверсифікували активи (за винятком короткострокових, високоліквідних монетарних активів), хоча загальнодоступних даних, які підтверджують це твердження, майже немає.

Історія

[ред. | ред. код]

Термін «суверенний фонд добробуту» вперше використав Андрій Розанов у статті 2005 року під назвою «Хто володіє багатством націй?», опублікованій у Central Banking Journal[1]. До того журнал описував перехід від традиційного управління резервами до управління суверенним капіталом; згодом цей термін набув широкого вжитку, оскільки купівельна спроможність світових чиновників істотно зросла.

Суверенні фонди Китаю вийшли на світові ринки в 2007 році. З тих пір їх масштаби значно виросли[2]: 4. 

СФ були першими установами, які використовували суверенний капітал, щоб стримати фінансовий збиток на ранніх етапах світової фінансової кризи 2007—2008 років[2]: 1–2. СФ здатні швидко реагувати в таких обставинах, оскільки на відміну від регуляторів, вони активно діють на ринку[2]: 2. 

З 2008 по 2021 рік СФ швидко зростали, а глобальні активи, якими вони керують, зросли з приблизно 4 трильйонів доларів США до понад 10 трильйонів доларів США[2]: 3. 

СФ інвестують у різноманітні класи активів, такі як акції, облігації, нерухомість, фонди прямих інвестицій та хедж-фонди. Багато суверенних фондів безпосередньо інвестують в нерухомість інституційного рівня. Відповідно до бази даних транзакцій Sovereign Wealth Fund Institute, за останню половину 2012 р. в інституційній нерухомості було зареєстровано прямих операцій суверенних фондів на 9,26 млрд доларів США[3]. У першій половині 2014 р. прямі угоди глобальних суверенних фондів становили 50,02 млрд доларів[4].

Ранні СФ

[ред. | ред. код]

Суверенні фонди існують більше століття, але з 2000 року їх кількість різко зросла. Перші СФ були нефедеральними державними фондами США, заснованими в середині 19 століття для фінансування певних державних послуг[5]. Таким чином, американський штат Техас був першим, в якому була запроваджена така схема фінансування державної освіти. Постійний шкільний фонд (PSF) був створений у 1854 році для підтримки початкових і середніх шкіл, а Постійний університетський фонд (PUF) — у 1876 році для підтримки університетів. PUF був наділений громадськими землями, право власності на які зберігалося за умовами договору про анексію між Республікою Техас і Сполученими Штатами 1845 року. Хоча PSF спочатку фінансувався за рахунок асигнувань від законодавчих зборів штату, він також отримав державні землі одночасно зі створенням PUF.

Першим СФ, створеним для суверенної держави, є Kuwait Investment Authority[en]. Це товарний СФ, створений у 1953 році з надходжень від торгівлі нафтою ще до того, як Кувейт отримав незалежність від Сполученого Королівства. За багатьма оцінками, фонд Кувейту зараз коштує приблизно 738 млрд доларів США.

Одним з інших ранніх СФ є Резервний фонд вирівнювання доходів Кірибаті. Фонд був створений у 1956 році, коли британська адміністрація островів Гілберта в Мікронезії ввела податок на експорт фосфатів, що використовуються в добривах, і з тих пір фонд зріс до 520 млн доларів США[6].

Характер і призначення

[ред. | ред. код]
Початкові інвестиції суверенних фондів у розмірі $1 млрд.
15 % складного проценту щорічно.
Виплати дивідендів у розмірі 1,5 % від початкових інвестицій у розмірі $1 млрд.
Загальна сума дивідендних виплат за 40 років склала $26,7 млрд.
Дивіденди не були реінвестовані і можуть бути використані як дохід для уряду.

СФ зазвичай створюються, коли уряди мають профіцит бюджету та невеликий міжнародний борг або взагалі його не мають. Не завжди можливо чи бажано тримати цю надлишкову ліквідність у грошах або направляти її на негайне споживання. Це особливо стосується випадків, коли країна залежить від експорту сировини, як-от нафти, міді чи алмазів. У таких країнах головною причиною створення СФ є властивості ресурсного доходу: висока волатильність цін, непередбачуваність видобутку та вичерпність ресурсів.

СФ базуються в основному на сировинних товарах[en], і багато з них були засновані державами, багатими на нафту[2]: 5.  СФ Китаю є помітним винятком із цієї типової моделі[2]: 5. 

Стабілізаційні СФ створюються, щоб зменшити нестабільність державних надходжень, опираючись негативному впливові циклів бум-спад на державні витрати та національну економіку.

Ощадні СФ накопичують заощадження для майбутніх поколінь. Одним із таких є Державний пенсійний фонд Норвегії[en]. Вважається, що СФ у багатих на ресурси країнах можуть допомогти уникнути ресурсного прокляття, але література з цього питання є суперечливою. Уряди можуть негайно витрачати гроші, але ризикують спричинити перегрів економіки, наприклад, у Венесуелі Уго Чавеса чи в Ірані епохи шаха. За таких обставин часто бажано накопичувати гроші, щоб витратити їх у період низької інфляції.

Інші причини створення СФ можуть бути економічними або стратегічними, наприклад, військові заначки для невизначених часів. Наприклад, Управління інвестицій Кувейту під час війни в Перській затоці керувало надлишковими резервами, що перевищували достатній рівень (хоча багато центральних банків роблять так зараз). Сінгапурський суверенний фонд[en] та Temasek Holdings слугують зміцненню позицій Сінгапуру як міжнародного фінансового центру. Корейська інвестиційна корпорація[en] управляється аналогічно. Суверенні інвестиційні фонди інвестують у всі типи компаній і активів, включаючи такі стартапи, як Xiaomi, і компанії з відновлюваної енергетики, такі як Bloom Energy[7].

Згідно з одним дослідженням 2014 року, СФ не створюються з причин, пов'язаних із накопиченням резервів та товарно-експортною спеціалізацією. Швидше, їх розповсюдження можна зрозуміти як примху, за якою певні уряди вважають модним створювати СФ і перебувають під впливом того, що роблять їхні колеги[8].

Як учасники ринку, СФ впливають на інших інституційних інвесторів, які можуть вважати інвестиції, зроблені слідом за СФ, безпечнішими за своєю суттю[2]: 9.  Цей ефект можна спостерігати дедалі частіше, особливо щодо інвестицій, здійснених Державним пенсійним фондом Норвегії, Інвестиційним управлінням Абу-Дабі[en], Temasek Holdings і Китайською інвестиційною корпорацією[2]: 9.  СФ також сприяють спроможності держави використовувати свої вибіркові інвестиції в акціонерний капітал для просування своєї промислової політики та стратегічних інтересів[2]: 9. 

Занепокоєння щодо СФ

[ред. | ред. код]

Зростання суверенних інвестиційних фондів привертає пильну увагу, оскільки:

  • Цей пул активів продовжує розширюватися за розміром і важливістю, зростає і його потенційний вплив на різні ринки активів.
  • Деякі країни, наприклад Сполучені Штати, що прийняли Закон про іноземні інвестиції та національну безпеку 2007 року, стурбовані тим, що іноземні інвестиції СФ можуть впливати на національну безпеку, оскільки метою інвестицій може бути забезпечення контролю над стратегічно важливими галузями у політичному, а не фінансовому смислі.
  • Колишній міністр фінансів США Лоуренс Саммерс стверджував, що США можуть потенційно втратити контроль над активами на користь багатших іноземних фондів, поява яких «похитує капіталістичну логіку». Ці побоювання змусили Європейський Союз переглянути питання щодо дозволу своїм членам використовувати «золоті акції» для блокування певних іноземних придбань[9]. ЄС має побоювання, що це призведе до відродження міжнародного протекціонізму. У Сполучених Штатах ці проблеми вирішуються в поправці Ексона–Флоріо до Закону про торгівлю та конкурентоспроможність 1988 р.
  • Їхня недостатня прозорість викликає занепокоєння інвесторів і регуляторів: наприклад, розмір і джерело коштів, інвестиційні цілі, внутрішні системи стримувань і противаг, розкриття інформації про відносини та участь у фондах прямих інвестицій.
  • СФ не є настільки однорідними, як центральні банки чи державні пенсійні фонди.
  • Відсутність прозорості та, отже, збільшення ризику для фінансової системи, можливо, веде до перетворення СФ на «нові хедж-фонди»[10].

Правління суверенних фондів зобов'язуються дотримуватися певних правил:

  • Правило накопичення (яку частину доходу можна витратити/заощадити)
  • Правило виходу (коли уряд може вийти з фонду)
  • Інвестиції (в які іноземні або внутрішні активи можуть інвестуватися доходи)[11].

Державний інтерес у 2008 році

[ред. | ред. код]
  • 5 березня 2008 р. спільний підкомітет Комітету з фінансових послуг Палати представників Конгресу США провів слухання для обговорення ролі іноземних державних інвестицій в економіку та фінансовий сектор США. У слуханнях взяли участь представники Міністерства фінансів США, Комісії з цінних паперів і бірж США, Ради Федеральної резервної системи, Міністерства фінансів Норвегії, сінгапурської Temasek Holdings та Інвестиційної ради Канадського пенсійного плану.
  • 20 серпня 2008 р. Німеччина прийняла закон, який вимагає парламентського схвалення іноземних інвестицій, які загрожують національним інтересам. Зокрема, це стосується придбання понад 25 % голосуючих акцій німецької компанії неєвропейськими інвесторами, але міністр економіки Міхаель Глос пообіцяв, що перегляди інвестицій будуть «надзвичайно рідкісними». Законодавство створено на основі подібного законодавства Комітету з іноземних інвестицій США[12][13].

Принципи Сантьяго

[ред. | ред. код]

Свого часу з'явилася низка індексів прозорості для СФ, які були більш або менш суворими. Щоб вирішити ці розбіжності, деякі з головних світових СФ зібралися на саміті в Сантьяго, Чилі, 2–3 вересня 2008 року. Під керівництвом МВФ сформували тимчасову Міжнародну робочу групу суверенних фондів. Потім ця робоча група розробила 24 принципи Сантьяго[en], щоб визначити загальний глобальний набір міжнародних стандартів щодо прозорості, незалежності та підзвітності в діяльності СФ[14][15]. Вони були опубліковані після представлення Міжнародному валютно-фінансовому комітету МВФ 11 жовтня 2008 року[15]. Була створена нова організація, Міжнародний форум суверенних фондів (IFSWF), щоб підтримувати нові стандарти в майбутньому та представляти їх на міжнародних політичних дебатах[16].

Станом на 2016 рік 30 фондів[17] офіційно підписали Принципи, що разом становить 80 % активів, якими управляють суверенні фонди в усьому світі, або 5,5 трильйонів доларів США[18].

Розміри СФ

[ред. | ред. код]

Активи в управлінні СФ склали 7,94 трлн дол. станом на 24 грудня 2020 року[19].

Країни, в яких СФ фінансуються за рахунок експорту нафти й газу, склали 5,4 трлн дол. станом на 2020 рік[20]. Нетоварні (англ. non-commodity) СФ зазвичай фінансуються за рахунок переказу активів з офіційних валютних резервів, а в деяких випадках — за рахунок профіциту державного бюджету та доходів від приватизації. На країни Близького Сходу та Азії припадає 77 % усіх СФ.

Вичерпання СФ

[ред. | ред. код]

Протягом історії численні СФ збанкрутували. Найбільш помітними з них були FRR Алжиру, FSB Бразилії, численні СФ Еквадору, MRSF Папуа-Нової Гвінеї та FIEM і FONDEN Венесуели. Основною причиною вичерпання їхніх коштів є політична нестабільність, тоді як економічні детермінанти, як правило, відіграють менш важливу роль[21]. СФ у нестабільних країнах можуть спровокувати ризики для держав-одержувачів інвестицій СФ, враховуючи те, що нестабільність у країнах-спонсорах СФ робить ці інвестиції невизначеними та, ймовірно, їх буде вилучено з метою запобігання політичним ризикам у короткостроковій перспективі.

Дуже стабільні країни, такі як Данія, Катар чи Австралія, мають меншу ймовірність вичерпання СФ саме через їхню політичну стабільність.

Найбільші суверенні фонди

[ред. | ред. код]
Держава чи регіон Абревіатура Фонд Активи[22]
млрд дол. США 		Заснування Джерело
Франція Франція CDC Caisse des dépôts et consignations[en] 1,416[23] 1816 Нетоварний
Норвегія Норвегія GPF-G Government Pension Fund of Norway[en] Global 1,371[24] 1990 Нафта і газ
КНР КНР CIC China Investment Corporation 1,350[25] 2007 Нетоварний
КНР КНР SAFE SAFE Investment Company[en] 1,019[26] 1997[26] Нетоварний
ОАЕ ОАЕ ADIA Abu Dhabi Investment Authority[en] 708.750[27] 1967 Нафта і газ
Кувейт Кувейт KIA Kuwait Investment Authority[en] 750[28] 1953 Нафта і газ
Сінгапур Сінгапур GIC GIC Private Limited[en] 690[29][30] 1981 Нетоварний
Гонконг Гонконг HKMA Exchange Fund (Hong Kong)[en] 585.73[31] 1935[31] Нетоварний
Саудівська Аравія Саудівська Аравія PIF Public Investment Fund 650[32] 1971 Нафта і газ
Сінгапур Сінгапур TH Temasek Holdings 496.6[33] 1974 Нетоварний
Катар Катар QIA Qatar Investment Authority[en] 475[34] 2005 Нафта і газ
Сінгапур Сінгапур CPF Central Provident Fund 381[35] 1980 Нетоварний
Канада Канада CDPQ Caisse de dépôt et placement du Québec 335[36] 1965 Нетоварний
ОАЕ ОАЕ ICD Investment Corporation of Dubai 320.4[37] 2006 Нафта і газ
Туреччина Туреччина TWF Turkey Wealth Fund 279.3[38] 2017 Нетоварний
ОАЕ ОАЕ MIC Mubadala Investment Company 287.5[39] 1984 Нафта і газ
Південна Корея Південна Корея KIC Korea Investment Corporation 201[40] 2005 Нетоварний
Росія Росія NWF Russian National Wealth Fund 148.4[41][42] 2008 Нафта і газ
Австралія Австралія FF Future Fund 135.8[43] 2006 Нетоварний
Кувейт Кувейт PIFSS Public Institution For Social Security Fund[44][45] 134[46] 1955 Нетоварний
Франція Франція BPI Bpifrance 33.5[47] 2008 Нетоварний
США США APFC Alaska Permanent Fund 79.4[48] 1976 Нафта і газ
ОАЕ ОАЕ ADQ Abu Dhabi Developmental Holding Company 159[49] 2018 Нетоварний
ОАЕ ОАЕ EIA Emirates Investment Authority 87[50] 2007 Нафта і газ
Бруней Бруней BIA Brunei Investment Agency 73[51] 1983 Нафта і газ
США США UTIMCO Texas Permanent University Fund 69.21 [52] 1876 Роялті за землю та корисні копалини
Казахстан Казахстан SK Samruk-Kazyna 68.38[53] 2008 Нафта і газ
Лівія Лівія LIA Libyan Investment Authority 67[54] 2006 Нафта і газ
Казахстан Казахстан NF Kazakhstan National Fund 55.7[55] 2012 Нафта і газ
Азербайджан Азербайджан SOFAZ State Oil Fund of the Republic of Azerbaijan[56] 43 1999 Нафта і газ
Росія Росія RDIF Russian Direct Investment Fund 25[57] 2011 Нетоварний
Австрія Австрія ÖBAG Österreichische Beteiligungs AG 38.4[58] 1967 Нетоварний
Малайзія Малайзія KN Khazanah Nasional 35.8[59] 1993 Нетоварний
Нова Зеландія Нова Зеландія NZSF New Zealand Superannuation Fund 35.1[60] 2003 Нетоварний
США США NMSIC New Mexico State Investment Council[61] 34.1[62] 1958 Нафта і газ
Німеччина Німеччина NWDF Nuclear Waste Disposal Fund 25[63] 2017 Нетоварний
Іран Іран NDFI National Development Fund 10[64] 2011 Нафта і газ
США США PWMTF Permanent Wyoming Mineral Trust Fund 23 1974 Корисні копалини
Норвегія Норвегія GPF-N Government Pension Fund – Norway 22 2006 Нафта і газ
Папуа Нова Гвінея Папуа Нова Гвінея PNGSWF Papua New Guinea Sovereign Wealth Fund 22 2011 Нафта і газ
Бахрейн Бахрейн BMHC Mumtalakat Holding Company 18.3[65] 2006 Нафта і газ
США США WVFF West Virginia Future Fund 0.1[66] 2014[67] Нафта і газ
Східний Тимор Східний Тимор TLPF Timor-Leste Petroleum Fund 17[68] 2005 Нафта і газ
Оман Оман OIA Oman Investment Fund 17 1980 Нафта і газ
Канада Канада AHSTF Alberta Heritage Savings Trust Fund 15[69][70] 1976 Нафта і газ
Колумбія Колумбія FAEP Fondo de Ahorro y Estabilización Petrolera 12 1995 Нафта і газ
Ірландія Ірландія ISIF Ireland Strategic Investment Fund[71] 15.7[72] 2014 Нетоварний
Чилі Чилі ESSF Economic and Social Stabilization Fund[73] 11 2007 Мідь
Чилі Чилі PRF Pension Reserve Fund 11 2006 Мідь
КНР КНР CADF China-Africa Development Fund 5[74] 2007 Нетоварний
США США NDLF North Dakota Legacy Fund 8.3[75] 2011 Нафта і газ
Мексика Мексика FMP Fondo Mexicano del Petroleo para la Estabilizacion y el Desarrollo 7 2000 Нафта і газ
Тринідад і Тобаго Тринідад і Тобаго HSF Heritage and Stabilization Fund[76] 5.6[77] 2000 Нафта і газ
Перу Перу FSF Fiscal Stabilization Fund[78] 5 1999 Нетоварний
Індонезія Індонезія INA Indonesia Investment Authority 5.6[79] 2021 Нетоварний
Ангола Ангола FSDEA Fundo Soberano de Angola 2.2[80] 2012 Нафта і газ
Італія Італія CDP Equity Cassa Depositi e Prestiti Equity[81] 5 2011 Нетоварний
Ботсвана Ботсвана PF Pula Fund 4.1[82] 1994 Діаманти
Індія Індія NIIF National Investment and Infrastructure Fund 5.3[83] 2015 Нетоварний

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Who holds the wealth of nations? (PDF). Central Banking Journal. 15 (4). May 2005. Архів оригіналу (PDF) за 29 травня 2008. Процитовано 2 вересня 2008. [Архівовано 2008-05-29 у Wayback Machine.]
  2. ↑ а б в г д е ж и к Liu, Zongyuan Zoe (2023). Sovereign Funds: How the Communist Party of China Finances its Global Ambitions. The Belknap Press of Harvard University Press. ISBN 9780674271913.
  3. ↑ Sovereign Funds Embrace Direct Real Asset Deals. SWF Institute. 1 серпня 2013. Архів оригіналу за 19 April 2019. Процитовано 19 квітня 2019.
  4. ↑ Dunkley, Dan (7 серпня 2014). Sovereign-Wealth Funds Pump Near Record Amount of Cash in Deals. The Wall Street Journal. Архів оригіналу за 5 June 2019. Процитовано 8 серпня 2014.
  5. ↑ M. Nicolas J. Firzli and Joshua Franzel: ‘Non-Federal Sovereign Wealth Funds in the United States and Canada’, Revue Analyse Financière, Q3 2014 [Архівовано 12 лютого 2017 у Wayback Machine.]
  6. ↑ The world's most expensive club. The Economist. 24 травня 2007. Архів оригіналу за 26 May 2007. Процитовано 25 травня 2007.
  7. ↑ Sovereign-Wealth Funds Went Full Steam Ahead Direct Investing in 2014. The Wall Street Journal. 6 січня 2015. Архів оригіналу за 12 February 2017. Процитовано 4 серпня 2017.
  8. ↑ Chwieroth, Jeffrey M. (1 грудня 2014). Fashions and Fads in Finance: The Political Foundations of Sovereign Wealth Fund Creation. International Studies Quarterly (англ.). 58 (4): 752—763. doi:10.1111/isqu.12140. ISSN 0020-8833. Архів оригіналу за 2 серпня 2021. Процитовано 20 серпня 2020.
  9. ↑ Sovereign Wealth Funds: The New Hedge Fund?. The New York Times. 1 серпня 2007. Архів оригіналу за 23 May 2012. Процитовано 3 серпня 2007.
  10. ↑ Duncan, Gary (27 червня 2007). IMF concern over 'black box' funds of reserve rich nations. The Times. London. Архів оригіналу за 11 June 2011. Процитовано 11 січня 2018. [Архівовано 2011-06-11 у Wayback Machine.]
  11. ↑ Rebuilding America: The Role of Foreign Capital and Global Public Investors | Brookings Institution. Brookings.edu. 11 березня 2011. Архів оригіналу за 4 March 2016. Процитовано 5 жовтня 2016.
  12. ↑ Global, IndraStra. How Are Sovereign Wealth Fund Decisions Made?. IndraStra. ISSN 2381-3652. Архів оригіналу за 26 грудня 2017. Процитовано 25 грудня 2017.
  13. ↑ Qatar to invest $35bn in U.S. over 5 years. The WorldFolio. Архів оригіналу за 18 October 2016. Процитовано 18 жовтня 2016.
  14. ↑ Sovereign Wealth Funds: Generally Accepted Principles and Practices (Santiago Principles) [Архівовано 18 грудня 2016 у Wayback Machine.], International Working Group of Sovereign Wealth Funds, October 2008
  15. ↑ а б International Forum of Sovereign Wealth Funds. Santiago Principles. Архів оригіналу за 10 November 2016. Процитовано 27 вересня 2016.
  16. ↑ International Forum of Sovereign Wealth Funds. About us. Архів оригіналу за 9 November 2016. Процитовано 27 вересня 2016.
  17. ↑ International Forum of Sovereign Wealth Funds. Our Members. Архів оригіналу за 9 November 2016. Процитовано 27 вересня 2016.
  18. ↑ International Forum of Sovereign Wealth Funds (IFSWF) and Hedge Fund Standards Board (HFSB) establish Mutual Observer relationship. Hedge Fund Standards Board. 4 квітня 2016. Архів оригіналу за 27 September 2016. Процитовано 27 вересня 2016.
  19. ↑ Sovereign Wealth Fund Rankings. Retrieved 2020-12-24. swfinstitute.org. Архів оригіналу за 8 May 2020. Процитовано 24 грудня 2020.
  20. ↑ Sovereign Wealth Fund Rankings. swfinstitute.org. Архів оригіналу за 8 May 2020. Процитовано 24 грудня 2020.
  21. ↑ The demise of sovereign wealth funds." Leonardo Di Bonaventura Altuve. Retrieved 2023-04-04. doi:10.1080/09692290.2023.2190601. Архів оригіналу за 5 квітня 2023. Процитовано 5 квітня 2023.
  22. ↑ SWFI. Архів оригіналу за 8 травня 2020. Процитовано 24 грудня 2020.
  23. ↑ Rapport financier 2022 - Groupe Caisse des Dépôts (PDF). Процитовано 10 травня 2023.
  24. ↑ Norway Government Pension Fund Global (Norway GPFG) - Sovereign Wealth Fund, Norway - SWFI. www.swfinstitute.org. Процитовано 21 червня 2023.
  25. ↑ China Investment Corporation (CIC) - Sovereign Wealth Fund, China - SWFI. www.swfinstitute.org. Процитовано 6 червня 2023.
  26. ↑ а б SAFE Investment Company (SAFE Investment Company) - Sovereign Wealth Fund, China - SWFI. www.swfinstitute.org. Процитовано 6 червня 2023.
  27. ↑ Abu Dhabi Investment Authority (ADIA) - Sovereign Wealth Fund, United Arab Emirates - SWFI. www.swfinstitute.org. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 28 грудня 2021.
  28. ↑ Kuwait Investment Authority (KIA) - Sovereign Wealth Fund, Kuwait - SWFI. www.swfinstitute.org. Процитовано 21 червня 2023.
  29. ↑ MENAFN. Visualizing The World's Largest Sovereign Wealth Funds. menafn.com. Архів оригіналу за 6 листопада 2022. Процитовано 10 грудня 2021.
  30. ↑ GIC Private Limited (GIC) - Sovereign Wealth Fund, Singapore - SWFI. www.swfinstitute.org. Архів оригіналу за 22 грудня 2022. Процитовано 22 грудня 2022.
  31. ↑ а б Hong Kong Monetary Authority Investment Portfolio (HKMA IP) - Sovereign Wealth Fund, Hong Kong - SWFI. www.swfinstitute.org. Архів оригіналу за 15 вересня 2020. Процитовано 28 грудня 2021.
  32. ↑ Public Investment Fund (PIF) - Sovereign Wealth Fund, Saudi Arabia - SWFI. www.swfinstitute.org. Процитовано 21 червня 2023.
  33. ↑ Temasek Holdings (Temasek) - Sovereign Wealth Fund, Singapore - SWFI. www.swfinstitute.org. Архів оригіналу за 29 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2022.
  34. ↑ Qatar Investment Authority (QIA) - Sovereign Wealth Fund, Qatar - SWFI. www.swfinstitute.org. Процитовано 6 червня 2023.
  35. ↑ Central Provident Fund (CPF) - Public Pension, Singapore - SWFI. www.swfinstitute.org. Архів оригіналу за 22 грудня 2022. Процитовано 22 грудня 2022.
  36. ↑ 2021 Annual Report - CDPQ. 11 квітня 2022. Архів оригіналу за 10 жовтня 2022. Процитовано 29 жовтня 2022.
  37. ↑ Investment Corporation of Dubai (ICD) - Sovereign Wealth Fund, United Arab Emirates - SWFI. www.swfinstitute.org. Процитовано 6 червня 2023.
  38. ↑ Turkey Wealth Fund (Turkey Wealth Fund) - Sovereign Wealth Fund, Turkey - SWFI. www.swfinstitute.org. Процитовано 6 червня 2023.
  39. ↑ Mubadala Investment Company (Mubadala) - Sovereign Wealth Fund, United Arab Emirates - SWFI. www.swfinstitute.org. Процитовано 6 червня 2023.
  40. ↑ Korea Investment Corporation (KIC) - Sovereign Wealth Fund, South Korea - SWFI. www.swfinstitute.org. Архів оригіналу за 15 вересня 2020. Процитовано 28 грудня 2021.
  41. ↑ Russia's National Wealth Fund at $148 billion at Jan 1 - Finance Ministry. euronews (англ.). 19 січня 2023. Архів оригіналу за 12 квітня 2023. Процитовано 13 квітня 2023.
  42. ↑ Russia | National Wealth Fund: Total Amount | CEIC. www.ceicdata.com. Архів оригіналу за 18 березня 2023. Процитовано 18 березня 2023.
  43. ↑ Future Fund (Future Fund) - Sovereign Wealth Fund, Australia - SWFI. www.swfinstitute.org. Процитовано 7 червня 2023.
  44. ↑ We achieved the best investment performanc in the history of the institution. Архів оригіналу за 14 січня 2022. Процитовано 23 червня 2021.
  45. ↑ PIFSS GUIDE (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 серпня 2021. Процитовано 22 вересня 2021. [Архівовано 2022-11-29 у Wayback Machine.]
  46. ↑ Public Institution for Social Security (PIFSS) - Public Pension, Kuwait - SWFI. www.swfinstitute.org. Процитовано 22 червня 2023.
  47. ↑ Bpifrance (Bpifrance) - Development Bank, France - SWFI. www.swfinstitute.org. Процитовано 7 червня 2023.
  48. ↑ Alaska Permanent Fund Corporation (APFC) - Sovereign Wealth Fund, United States - SWFI. www.swfinstitute.org. Процитовано 7 червня 2023.
  49. ↑ Abu Dhabi Developmental Holding Company (ADQ) - Sovereign Wealth Fund, United Arab Emirates - SWFI. www.swfinstitute.org. Процитовано 7 червня 2023.
  50. ↑ Emirates Investment Authority (EIA) - Sovereign Wealth Fund, United Arab Emirates - SWFI. www.swfinstitute.org. Процитовано 7 червня 2023.
  51. ↑ Brunei Investment Agency (BIA) - Sovereign Wealth Fund, Brunei - SWFI. www.swfinstitute.org. Процитовано 7 червня 2023.
  52. ↑ Financial Statements and Independent Auditors' Report (PDF). The University of Texas. Архів (PDF) оригіналу за 25 липня 2021. Процитовано 10 грудня 2021.
  53. ↑ Samruk-Kazyna (Samruk Kazyna) - Sovereign Wealth Fund, Kazakhstan - SWFI. www.swfinstitute.org. Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 30 січня 2022.
  54. ↑ Libyan Investment Authority (LIA) - Sovereign Wealth Fund, Libya - SWFI. www.swfinstitute.org. Процитовано 7 червня 2023.
  55. ↑ Kazakhstan National Fund (Kazakhstan National Fund) - Sovereign Wealth Fund, Kazakhstan - SWFI. www.swfinstitute.org. Процитовано 7 червня 2023.
  56. ↑ ARDNF – Azərbaycan Respublikası Dövlət Neft Fondu – Home. oilfund.az. Архів оригіналу за 27 листопада 2018. Процитовано 7 серпня 2018.
  57. ↑ Russian Direct Investment Fund (RDIF) - Sovereign Wealth Fund, Russia - SWFI. www.swfinstitute.org. Процитовано 7 червня 2023.
  58. ↑ Portfolio. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 12 квітня 2021. [Архівовано 2023-03-26 у Wayback Machine.]
  59. ↑ Khazanah Nasional (Khazanah) - Sovereign Wealth Fund, Malaysia - SWFI. www.swfinstitute.org. Процитовано 27 червня 2023.
  60. ↑ New Zealand Superannuation Fund (NZ Super Fund) - Sovereign Wealth Fund, New Zealand - SWFI. www.swfinstitute.org. Процитовано 7 червня 2023.
  61. ↑ Home. New Mexico State Investment Council (амер.). Архів оригіналу за 15 вересня 2021. Процитовано 15 вересня 2021.
  62. ↑ New Mexico State Investment Council (NMSIC) - Sovereign Wealth Fund, United States - SWFI. www.swfinstitute.org. Процитовано 7 червня 2023.
  63. ↑ Nuclear Waste Disposal Fund (Kenfo) - Sovereign Wealth Fund, Germany - SWFI. www.swfinstitute.org. Процитовано 7 червня 2023.
  64. ↑ National Development Fund of Iran (NDFI) - Sovereign Wealth Fund, Iran - SWFI. www.swfinstitute.org. Процитовано 27 червня 2023.
  65. ↑ Mumtalakat Holding (Mumtalakat) - Sovereign Wealth Fund, Bahrain - SWFI. www.swfinstitute.org. Процитовано 27 червня 2023.
  66. ↑ West Virginia Future Fund - Sovereign Wealth Fund, United States - SWFI. www.swfinstitute.org. Архів оригіналу за 5 квітня 2023. Процитовано 23 березня 2023.
  67. ↑ West Virginia Code 11-13A-5b. West Virginia Code (амер.). Архів оригіналу за 10 липня 2022. Процитовано 23 березня 2023.
  68. ↑ Timor-Leste Petroleum Fund (Timor-Leste Petroleum Fund) - Sovereign Wealth Fund, East Timor - SWFI. www.swfinstitute.org. Процитовано 7 червня 2023.
  69. ↑ Alberta Heritage Savings Trust Fund Annual Report 2021-22 (PDF). open.alberta.ca (Звіт). Heritage Fund. June 2022. с. 5. ISBN 978-1-4601-5445-8. Архів (PDF) оригіналу за 15 березня 2023. Процитовано 18 лютого 2023. the net financial assets of the Fund are valued at [CAD]$18,715 million as of March 31, 2022
  70. ↑ Daily exchange rates: Lookup tool. Bank of Canada. 31 березня 2022. Архів оригіналу за 18 лютого 2023. Процитовано 18 лютого 2023. Date: 2022-03-31 | CAD → USD: 0.8003
  71. ↑ Homepage | ISIF. ISIF (англ.). Архів оригіналу за 27 вересня 2021. Процитовано 17 вересня 2021.
  72. ↑ Ireland Strategic Investment Fund (ISIF) - Sovereign Wealth Fund, Ireland - SWFI. www.swfinstitute.org. Процитовано 12 червня 2023.
  73. ↑ Economic and Social Stabilization Fund (2 contenidos). Ministerio de Hacienda (англ.). Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 22 вересня 2021.
  74. ↑ China-Africa Development Fund (CAD Fund) - Government Fund, China - SWFI. www.swfinstitute.org. Процитовано 12 червня 2023.
  75. ↑ North Dakota Legacy Fund (North Dakota Legacy Fund) - Sovereign Wealth Fund, United States - SWFI. www.swfinstitute.org. Процитовано 12 червня 2023.
  76. ↑ Heritage and Stabilization Fund – Ministry of Finance (амер.). Архів оригіналу за 15 вересня 2021. Процитовано 15 вересня 2021.
  77. ↑ Heritage and Stabilization Fund (Heritage and Stabilization Fund) - Sovereign Wealth Fund, Trinidad and Tobago - SWFI. www.swfinstitute.org. Процитовано 12 червня 2023.
  78. ↑ State Fiscal Stabilization Fund | U.S. Department of Education. U.S. Department of Education. Архів оригіналу за 16 вересня 2021. Процитовано 16 вересня 2021.
  79. ↑ Indonesia Investment Authority (Indonesia Investment Authority) - Sovereign Wealth Fund, Indonesia - SWFI. www.swfinstitute.org. Процитовано 12 червня 2023.
  80. ↑ Fundo Soberano de Angola (FSDEA) - Sovereign Wealth Fund, Angola - SWFI. www.swfinstitute.org. Процитовано 12 червня 2023.
  81. ↑ CDP Equity. CDP Equity (італ.). Архів оригіналу за 16 вересня 2021. Процитовано 16 вересня 2021.
  82. ↑ Pula Fund (Pula Fund) - Sovereign Wealth Fund, Botswana - SWFI. www.swfinstitute.org. Процитовано 29 червня 2023.
  83. ↑ National Investment and Infrastructure Fund (NIIF) - Government Fund, India - SWFI. www.swfinstitute.org. Процитовано 13 червня 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]
Бібліотечні ресурси про
Суверенний фонд
  • Global SWF Data Platform
  • Sovereign Wealth Fund Institute — What is a SWF? What is a Sovereign Wealth Fund? — SWFI
  • Natural Resource Governance Institute & Columbia Center for Sustainable Investment «Managing the Public Trust: How to make natural resource funds work for citizens», 2014. [1]
  • Castelli Massimiliano and Fabio Scacciavillani «The New Economics of Sovereign Wealth Funds», John Wiley & Sons, 2012
  • Saleem H. Ali and Gary Flomenhoft. «Innovating Sovereign Wealth Funds» [Архівовано 3 березня 2011 у Wayback Machine.]. Policy Innovations, 17 February 2011.
  • M. Nicolas J. Firzli and Vincent Bazi, World Pensions Council (WPC)[en] Asset Owners Report: «Infrastructure Investments in an Age of Austerity: The Pension and Sovereign Funds Perspective», USAK/JTW 30 July 2011 and Revue Analyse Financière, Q4 2011
  • M. Nicolas J. Firzli and Joshua Franzel. «Non-Federal Sovereign Wealth Funds in the United States and Canada». Revue Analyse Financière, Q3 2014
  • Xu Yi-chong and Gawdat Bahgat, eds. The Political Economy of Sovereign Wealth Funds (Palgrave Macmillan; 2011) 272 pages; case studies of SWFs in China, Kuwait, Russia, the United Arab Emirates, and other countries.
  • Lixia, Loh. «Sovereign Wealth Funds: States Buying the World» (Global Professional Publishing: 2010).
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Суверенний_фонд&oldid=43881255