Перейти до вмісту

Сузір'я

Редагувати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Сузір’я)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: сузір'я (значення).
Оріон — видовищне сузір'я зимового неба. Давнім грекам воно нагадало фігуру мисливця.
Сузір'я на зоряній карті XVII століття голландського картографа Фредеріка де Вітта

Сузі́р'я — одна з 88 ділянок, на які поділена небесна сфера. У менш формальному контексті термін уживається на позначення назви групи зір, взаємне розташування яких складає якусь фігуру чи контур[1].

Деякі відомі сузір'я містять добре помітні фігури, складені яскравими зірками, які легко впізнати, наприклад, Велика Ведмедиця (контур ковша), Оріон (фігура мисливця), Лев (контур лежачого лева), Скорпіон. Інші сузір'я не мають таких визначних контурів і містять менш яскраві зорі. Розподіл зір між сузір'ями довільний, і різні культури виділяють на небі різні сузір'я. Однак декілька найпомітніших контурів, складених яскравими зорями, виділяються більшістю культур, хоча, звичайно, вони отримують різні назви; такими є сузір'я Оріона й Скорпіона.

Зорі в сузір'ї рідко мають якийсь зв'язок одна з одною. Найчастіше вони розташовані в нашій галактиці далеко одна від одної і лише випадково здаються неподалік одна одної, якщо їх розглядати з Землі. Цікавий виняток із цього правила становить група зір Великої Ведмедиці.

Історія

[ред. | ред. код]

За поглядами давніх греків, небо складалося з сузір'їв і темних місць поміж ними. До того ж деякі обриси, що їх виділяли давні греки, могли перетинатися, і деякі зорі належали відразу до двох сузір'їв (наприклад, Альфераз), а інші, що не складали характерних контурів, взагалі не належали до жодного сузір'я. Інші культури виділяють на небі інші сузір'я. Наприклад, зовсім інші сузір'я викреслювали на небі китайські астрономи внаслідок того, що китайська астрономія розвивалась незалежно від європейської. Зокрема, замість грецьких дванадцяти зодіакальних сузір'їв китайці виділяють на екліптиці 28 «домівок» (кит.: 宿).

З часом в астрономів виникла потреба однозначного визначення розташування зір на небі. Сучасний розподіл північного неба базується на сузір'ях, які визначив грецький астроном Клавдій Птолемей, який мешкав у єгипетській Александрії. Приблизно 150 року до н. е. він зафіксував у своєму Альмагесті 48 сузір'їв, які були тоді відомі. Пізніше Птолемеїв список доповнювався з метою заповнити проміжки між його сузір'ями. Ці сузір'я здебільшого мають назви тварин або міфологічних істот (Лебідь, Рак, Риби, Козеріг, Центавр, Пегас, Єдиноріг, Дракон).

Зорі, що складають дванадцять[уточнити] сузір'їв південного неба, неможливо побачити з Греції. Вони стали відомі в середньовіччі з розвитком мореплавства і були окреслені лише у XV ст. Їхні назви більш «технологічні» (Косинець, Секстант, Циркуль, Компас, Телескоп).

Сучасний перелік 88 сузір'їв зафіксував Міжнародний астрономічний союз 1922 року[2]. У північній півкулі неба ці ділянки здебільшого відповідають сузір'ям, що їх виділяли на небі давні греки й середньовічні астрономи, а також традиційним знакам зодіаку.

Сучасні межі сузір'їв провів Ежен Дельпорт 1930 року; він провів їх удовж кіл небесних координат — прямого піднесення і схилення. Однак він зробив це в координатах епохи B1875.0. Унаслідок прецесії межі сузір'їв на сучасних зоряних картах (епохи J2000) уже трохи скісні і не достеменно вертикальні й горизонтальні.

Назви сузір'їв

[ред. | ред. код]

Українські назви здебільшого є перекладами грецьких або латинських назв. Нарівні з ними щодо окремих сузір'їв в Україні вживаються народні назви. Так, Велика Ведмедиця — це «Великий Віз», Мала Ведмедиця — «Малий Віз», Кассіопея — «Борона» чи «Пасіка», Дельфін — «Криниця», пояс Оріона — «Косарі», Орел — «Дівчина з відрами», зоряне скупчення Гіади, що утворюють голову Тельця, — «Чепіги»[джерело?], зоряне скупчення Плеяди — «Стожари», Чумацький Шлях.

Окремі зорі астрономи називали відповідно до тієї частини тіла людини чи тварини, яку «бачили» у візерунку сузір'я. Наприклад, Унук Ельхайя (серце змії), Денебола — (хвіст лева), назви зір у сузір'ї Лебедя: Денеб (хвіст), Садр (груди), Альджанах (крило).

Так отримали власні назви (їх налічується 275[джерело?]) найяскравіші зорі небосхилу. Слід зауважити, що назви зір українською мовою запозичено в оригінальній вимові, здебільшого з арабської (80 %)[джерело?]: Альтаїр, Алголь, Ахернар, Цельбальрай. Лише 15 % становлять грецькі назви[джерело?] і 5 % — латинські[джерело?]. Наприклад, назва найближчої до нас зорі Проксима перекладається з латинської мови як «найближча».

1539 року італійський письменник і астроном Алессандро Пікколоміні позначив зорі в сузір'ях великими латинськими літерами (у порядку зменшення їхньої яскравості). Подібну систему позначень, але малими грецькими літерами, 1603 року використав Йоганн Баєр у зоряному атласі «Уранометрія». Ця система збереглася й досі[3][4]. Щоправда, Баєр визначав яскравість зір досить приблизно, і подекуди яскравіші зорі позначено пізнішими літерами. Наприклад, у сузір'ї Близнят найяскравіша зоря,Поллукс, позначена літерою β, тоді як тьмяніший Кастор — літерою α. Іноді Баєр керувався не порядком яскравості зір, а порядком їхнього розташування на небесній сфері[3].

Від сузір'я залежить також система позначень змінних зір, яку започаткував Ф. Арґеландер.

Список сузір'їв

[ред. | ред. код]
Прямокутний графік, що відображає схилення і пряме піднесення сучасних сузір'їв. Пунктирна лінія позначає екліптику, кольори — сім'ї сузір'їв і роки введення сузір'їв.

Міжнародний астрономічний союз офіційно визнає 88 сузір'їв. У таблиці вказані також латинські назви в називному й родовому відмінках, офіційні скорочення, площа в квадратних градусах і число зірок, яскравіших від 6,0m.

Список сузір'їв
Українська назва Латинська назва (називний відмінок) Латинська назва (родовий відмінок) Скоро-
чення 		Площа (кв. градуси) Число зірок, яскравіших від 6,0m[5]
Андромеда Andrómeda Andrómedae And 722 100
Близнята Gémini Geminórum Gem 514 70
Велика Ведмедиця Úrsa Májor Úrsae Majóris UMa 1280 125
Великий Пес Cánis Májor Cánis Majóris CMa 380 80
Терези Líbra Líbrae Lib 538 50
Водолій Aquárius Aquárii Aqr 980 90
Візничий Auríga Aurígae Aur 657 90
Вовк Lúpus Lúpi Lup 334 70
Волопас Boótes Boótis Boo 907 90
Волосся Вероніки Cóma Bereníces Cómae Bereníces Com 386 50
Ворон Córvus Córvi Crv 184 15
Геркулес Hércules Hérculis Her 1225 140
Гідра Hýdra Hýdrae Hya 1303 130
Голуб Colúmba Colúmbae Col 270 40
Гончі Пси Cánes Venátici Cánum Venaticórum CVn 465 30
Діва Vírgo Vírginis Vir 1294 95
Дельфін Delphínus Delphíni Del 189 30
Дракон Dráco Dracónis Dra 1083 80
Єдиноріг Monóceros Monocerótis Mon 482 85
Жертовник Ára Árae Ara 237 30
Живописець Píctor Pictóris Pic 247 30
Жирафа Camelopárdalis Camelopárdalis Cam 757 50
Журавель Grus Grúis Gru 366 30
Заєць Lépus Léporis Lep 290 40
Змієносець Ophiúchus Ophiúchi Oph 948 100
Змія Sérpens Serpéntis Ser 637[6] 60
Золота Риба Dorádo Dorádus Dor 179 20
Індіанець Índs Índi Ind 294 20
Кассіопея Cassiopéia Cassiopéiae Cas 598 90
Кіль Carína Carínae Car 494 110
Кит Cétus Céti Cet 1231 100
Козоріг Capricórnus Capricórni Cap 414 50
Компас Pýxis Pýxidis Pyx 221 25
Корма Púppis Púppis Pup 673 140
Лебідь Cýgnus Cýgni Cyg 804 150
Лев Léo Leónis Leo 947 70
Летюча Риба Vólans Volántis Vol 141 20
Ліра Lýra Lýrae Lyr 286 45
Лисичка Vulpécula Vulpéculae Vul 268 45
Мала Ведмедиця Úrsa Mínor Úrsae Minóris UMi 256 20
Малий Кінь Equúleus Equúlei Equ 72 10
Малий Лев Léo Mínor Leónis Minóris LMi 232 20
Малий Пес Cánis Mínor Cánis Minóris CMi 183 20
Мікроскоп Microscópium Microscópii Mic 210 20
Муха Músca Múscae Mus 138 30
Насос Ántlia Ántliae Ant 239 20
Косинець Nórma Nórmae Nor 165 20
Овен Áries Aríetis Ari 441 50
Октант Óctans Octántis Oct 291 35
Орел Áquila Áquilae Aql 652 70
Оріон Oríon Oriónis Ori 594 120
Павич Pávo Pavónis Pav 378 45
Вітрила Véla Velórum Vel 500 110
Пегас Pégasus Pégasi Peg 1121 100
Персей Pérseus Pérsei Per 615 90
Піч Fórnax Fornácis For 398 35
Райський Птах Ápus Ápodis Aps 206 20
Рак Cáncer Cáncri Cnc 506 60
Різець Cáélum Cáéli Cae 125 10
Риби Písces Píscium Psc 889 75
Рись Lynx Lýncis Lyn 545 60
Північна Корона Coróna Boreális Corónae Boreális CrB 179 20
Секстант Séxtans Sextántis Sex 314 25
Сітка Retículum Retículi Ret 114 15
Скорпіон Scórpius Scórpii Sco 497 100
Скульптор Scúlptor Sculptóris Scl 475 30
Столова Гора Ménsa Ménsae Men 153 15
Стріла Sagítta Sagíttae Sge 80 20
Стрілець Sagittárius Sagittárii Sgr 867 115
Телескоп Telescópium Telescópii Tel 252 30
Телець Táurus Táuri Tau 797 125
Трикутник Triángulum Triánguli Tri 132 15
Тукан Tucána Tucánae Tuc 295 25
Фенікс Phóénix Phóénicis Phe 469 40
Хамелеон Chamáéleon Chamaeleóntis Cha 132 20
Центавр (Кентавр) Centáurus Centáuri Cen 1060 150
Цефей Cephéus Cephéi Cep 588 60
Циркуль Círcinus Círcini Cir 93 20
Годинник Horológium Horológii Hor 249 20
Чаша Cráter Cratéris Crt 282 20
Щит Scútum Scúti Sct 109 20
Ерідан Erídanus Erídani Eri 1138 100
Південна Гідра Hýdrus Hýdri Hyi 243 20
Південна Корона Coróna Austrális Corónae Austrális CrA 128 25
Південна Риба Píscis Austrínus Píscis Austríni PsA 245 25
Південний Хрест Crux Crúcis Cru 68 30
Південний Трикутник Triángulum Austrále Triánguli Austrális TrA 110 20
Ящірка Lacérta Lacértae Lac 201 35

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Definition of constellation. Oxford English Dictionary. Архів оригіналу за 21 червня 2016. Процитовано 2 серпня 2016. [Архівовано 2016-06-21 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Сузір'я // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 457. — ISBN 966-613-263-X.
  3. ↑ а б Jaschek C. Data in Astronomy. — Cambridge University Press, 1989. — P. 58. — ISBN 9780521340946.
  4. ↑ Зоряні карти // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 188—189. — ISBN 966-613-263-X.
  5. ↑ Куликовский, Пётр Григорьевич (1971). Справочник любителя астрономии. М. УРСС. ISBN 5836003033.
  6. ↑ Змія розділена на дві частини: Голова Змії (Serpens Caput, 429 кв. градусів) і Хвіст Змії (Serpens Cauda, 208 кв. градусів).

Посилання

[ред. | ред. код]
88 сучасних сузір'їв
Андромеда • Близнята • Велика Ведмедиця • Великий Пес • Візничий • Вітрила • Вовк • Водолій • Волопас • Волосся Вероніки • Ворон • Геркулес • Гідра • Годинник • Голуб • Гончі Пси • Дельфін • Діва • Дракон • Ерідан • Єдиноріг • Жертовник • Живописець • Жираф • Журавель • Заєць • Змієносець • Змія • Золота Риба • Індіанець • Кассіопея • Кит • Кіль • Козоріг • Компас • Корма • Косинець • Лебідь • Лев • Летюча Риба • Лисичка • Ліра • Мала Ведмедиця • Малий Кінь • Малий Лев • Малий Пес • Мікроскоп • Муха • Насос • Овен • Октант • Орел • Оріон • Павич • Пегас • Персей • Південна Гідра • Південна Корона • Південна Риба • Південний Трикутник • Південний Хрест • Північна Корона • Піч • Райський Птах • Рак • Риби • Рись • Різець • Секстант • Сітка • Скорпіон • Скульптор • Столова Гора • Стріла • Стрілець • Телескоп • Телець • Терези • Трикутник • Тукан • Фенікс • Хамелеон • Центавр • Цефей • Циркуль • Чаша • Щит • Ящірка
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сузір%27я&oldid=43881720