Сумська фортеця
| Сумська фортеця | |
|---|---|
50°54′43″ пн. ш. 34°48′09″ сх. д. / 50.91194° пн. ш. 34.80250° сх. д. | |
| Тип | фортеця |
| Країна |  Україна |
| Розташування |  Суми |
| Тип будівлі | Фортеця |
| Будівник | К.Ю. Арсеньєв |
| Засновано | XVII століття |
| Будівництво | 1656 — 1658 |
| Стан | Зруйнована |
  Сумська фортеця (Україна) | |
Сумська фортеця — одна з найбільших і найбільш укріплених фортець Слобожанщини. У XVII столітті була оборонним бастіоном, який охороняв південні землі Московського царства від набігів кримських татар і турків. Сумська фортеця неодноразово безуспішно була штурмована ворогами. Тут знаходилась скарбниця гетьмана Івана Мазепи.
У 1654 році на землі північної Слобожанщини прийшли під проводом Герасима Кондратьєва — отамана війська запорізького, переселенці з центральної України, які в гирлі трьох річок Псла, Сумки і Стрілки заснували стародавнє городище. Тоді Москва дозволила козакам на цьому місці влаштувати укріплення. І вже у 1656 році на місці сучасних Сум розпочалося будівництво дерев'яної фортеці, яке тривало до 1658 року.[1] Мешканці міста зводили фортифікаційні споруди під керівництвом російського воєводи К. Ю. Арсеньєва.
У 1659, 1662 і в 1668 роках новозведені мури фортеці витримали облогу татар. Під час кримських походів Сумська фортеця відігравала роль збірного пункту російських військ.[2] А на початку XVIII століття у грудні 1708 року Іван Андрійович Кондратьєв, онук Герасима Кондратьєва, зустрічав в Сумах російського царя Петра I, який тут прожив більше місяця, відсвяткував Новий рік (1709) та приймав у фортеці парад російських військ.[3]
У 30-90-их роках XVIII століття Сумська фортеця втратила оборонні функції і значення опорного пункту російської армії та практично не використовувалась, що призвело до її руйнування.[4]
Зараз на цьому місці, в історичному серці Сум, розташований теперішній майдан Незалежності та паркова зона міста.
Сумська фортеця протягом століття, починаючи від 1658 року, визначала архітектурне обличчя міста. Вона була зведена в дубовому лісі та з дубових колод, під мурами знаходився викопаний підземний хід до води, навколо фортеці насипаний високий вал довжиною 1015 сажнів (2,16 км), шириною 7 сажнів (15 м)[4] та облаштований глибокий і широкий рів. Оборонні споруди доповнювалися природними перешкодами: річки́ Псел, Сумка і Стрілка з трьох сторін оперізували місто. На південь від Сум між Пслом і Сумкою у кінці 1658 року було зроблено перекоп. Складалась фортеця з 27 башт і 12 проїзних воріт по всьому острогу, причому 4 вежі були з брамами. Серед споруд, які знаходилися на території укріплень, були: дерев'яна казарма довжиною 10 сажнів (21,3 м), яка розміщувалася на ділянці внутрішньої цитаделі; дерев'яна «говвахта» («караульня»), була в 1804 році розібрана і збудована кам'яна; а також численні флігелі, комори, погреби, які розташовувалися у внутрішніх дворах державних і купецьких садиб[2].
У 1678 році територія укріплення разом з посадом займала ділянку довжиною 3426 сажнів (7,3 км)[5] та, згідно з описом 1732 року, в фортеці й посаді проживало 3823 людини, тобто половина всього населення міста.
- ↑ Історія міста Суми на www.cci.sumy.ua [Архівовано 6 травня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б Стаття «Коротка історія Сум та Сумського району», на сайті our-travels.sumy.ua [Архівовано 7 квітня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Майдан Незалежності (історична частина) на сайті Сумської мерії[недоступне посилання з травня 2019]
- ↑ а б Стаття «Доля сумської фортеці в другій половині XVIII століття», на сайті www.my-city.sumy.ua [Архівовано 10 серпня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Міський портал Сум. Все про Суми[недоступне посилання з травня 2019] (рос.)
