Суперкубок Лібертадорес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Суперкубок Лібертадорес (ісп. і порт. Supercopa Libertadores), також відомий як Суперкубок Жоау Авеланжа (ісп. і порт. Supercopa João Havelange) і Південноамериканський суперкубок (ісп. Supercopa Sudamericana, порт. Supercopa Sul-americana) — міжнародний футбольний турнір серед клубів Південної Америки. Проводився щорічно в 19881997 (всього — 10 розіграшів) роках.

Історія

[ред. | ред. код]

Турнір був організований у зв'язку з успіхом Кубка Лібертадорес і в наслідування Європі, де проводилися три популярних міжнародних клубних турніри, а не один, як у Південній Америці. В організації подібного турніру були зацікавлені і самі клуби, так в національних першостях повні трибуни збиралися лише на матчах, де один з одним грали гранди. Водночас скопіювати формат європейського Кубка володарів кубків не представлялося можливим, оскільки у Південній Америці були відсутні національні кубкові турніри. Організувати аналог Кубка УЄФА також було не можна, оскільки в Кубку Лібертадорес грали не лише національні чемпіони, а й віце-чемпіони. У результаті було прийнято рішення об'єднати в Суперкубку клуби, які коли-небудь перемагали в Кубку Лібертадорес. Таким чином, переможець цього кубка отримував «вічну» прописку в турнірі.

Суперкубок піддавався гострій критиці. Багато фахівців вважали, що це змагання нікому не потрібно та створено штучно. Однак незабаром турнір набрав популярність, оскільки в ньому брали участь лише найсильніші та найвідоміші клуби Південної Америки. Власне, таким чином в Південній Америці була реалізована ідея континентальної Суперліги.

Спочатку Суперкубок розігрувався за олімпійською системою. В 1995 і 1996 роках у зв'язку з непарною кількістю учасників у першому раунді деякі команди були об'єднані в групи по три клуби, з яких у подальшу стадію виходила пара найкращих. В 1997 році 16 команд основної сітки на першому етапі з'ясовували стосунки в групах.

В 1998 турнір не був проведений, оскільки клуби не змогли домовитися про дати проведення матчів і Суперкубок припинив своє існування. Були спроби врятувати турнір, організувавши змагання переможців Суперкубка, але вони не увінчалися успіхом.

Своєрідними наступниками Суперкубка Лібертадорес стали, в першу чергу Кубок Меркосур, а також Кубок Мерконорте.

Фінали

[ред. | ред. код]
Сезон Переможець Рахунок Фіналіст
1988
Огляд
Аргентина Расинг
(Авельянеда)
2:1,1:1 Бразилія Крузейро
(Белу-Оризонті)
1989
Огляд
Аргентина Бока Хуніорс
(Буенос-Айрес)
0:0,0:0
(п. 5:3)
Аргентина Індепендьєнте
(Авельянеда)
1990
Огляд
Парагвай Олімпія
(Асунсьйон)
3:0,3:3 Уругвай Насьональ
(Монтевідео)
1991
Огляд
Бразилія Крузейро
(Белу-Оризонті)
0:2,3:0 Аргентина Рівер Плейт
(Буенос-Айрес)
1992
Огляд
Бразилія Крузейро
(Белу-Оризонті)
4:0,0:1 Аргентина Расинг
(Авельянеда)
1993
Огляд
Бразилія Сан-Паулу
(Сан-Паулу)
2:2,2:2
(п. 5:3)
Бразилія Фламенго
(Ріо-де-Жанейро)
1994
Огляд
Аргентина Індепендьєнте
(Авельянеда)
1:1,1:0 Аргентина Бока Хуніорс
(Буенос-Айрес)
1995
Огляд
Аргентина Індепендьєнте
(Авельянеда)
2:0,0:1 Бразилія Фламенго
(Ріо-де-Жанейро)
1996
Огляд
Аргентина Велес Сарсфілд
(Буенос-Айрес)
1:0,2:0 Бразилія Крузейро
(Белу-Оризонті)
1997
Огляд
Аргентина Рівер Плейт
(Буенос-Айрес)
0:0,2:1 Бразилія Сан-Паулу
(Сан-Паулу)

Переможці та фіналісти

[ред. | ред. код]
Клуб П Ф Роки
Бразилія Крузейро (Белу-Оризонті) 2 4 1988,1991,1992, 1996
Аргентина Індепендьєнте (Авельянеда) 2 3 1989,1994,1995
Аргентина Расинг (Авельянеда) 1 2 1988, 1992
Аргентина Бока Хуніорс (Буенос-Айрес) 1 2 1989, 1994
Бразилія Сан-Паулу (Сан-Паулу) 1 2 1993, 1997
Аргентина Рівер Плейт (Буенос-Айрес) 1 2 1991,1997
Парагвай Олімпія (Асунсьйон) 1 1 1990
Аргентина Велес Сарсфілд (Буенос-Айрес) 1 1 1996
Бразилія Фламенго (Ріо-де-Жанейро) 2 1993, 1995
Уругвай Насьональ (Монтевідео) 1 1990

По країнах

[ред. | ред. код]
Країна П Ф
Аргентина Аргентина 6 10
Бразилія Бразилія 3 8
Парагвай Парагвай 1 1
Уругвай Уругвай 1

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
  • Роналдо здобув популярність на міжнародній арені саме завдяки Суперкубку. В 1993, коли йому було 16 років, він став найкращим бомбардиром розіграшу (8 м'ячів) у складі «Крузейро».
  • Єдиними клубами, які представляють не Аргентину та Бразилію і досягли фіналу Суперкубка, стали парагвайська «Олімпія» і уругвайський «Насьйональ», які зустрілися у фіналі турніру 1990 року. Перемогу здобув парагвайський клуб.
  • Оскільки звичну для європейців назву Суперкубок цей повноцінний турнір вже назавжди закріпив за собою, реальний турнір з відповідним форматом (тобто, коли стосунки з'ясовують номінанти минулого сезону) вже не можна назвати Суперкубок Південної Америки і він отримав назву Рекопа Південної Америки.

Посилання

[ред. | ред. код]