Супієць (річка)
| Супієць | |
|---|---|
| Витік | Бубнівська Слобідка |
| Гирло | Супій |
| Країни: | Україна |
| Притоки: | невеликі пересихаючі потоки |
Супієць (або Малий Супій[1]) — мала степова річка в Золотоніському районі Черкаської області. Знаходиться північніше сіл Бубнівська Слобідка та Шабельники, на надзаплавній терасі Дніпра. Права притока річки Супій. Є пересохлою в більшій частині свого русла, і практично зникла як самостійний річковий потік.
Згадується Михайлом Максимовичем в творі "Бубнівська Сотня":[1]
|
Дорога Піщанська йде від нас спершу по степовій околиці, спускаючись на узбережжі узвозом Сушківським і трьома Слобідськими. На половині її (на восьмий версті) знаходиться урочище Супієць, яким Піщанська сотня відокремлювалася від Бубнівської. У половині минулого століття на тому урочищі був хутір військового товариша Сави Терлецького, жителя шабельницкого, але тепер там залишився тільки окоп зі зростаючими в ньому вербами. Ряд невеликих степових долин, що наповнюються водою в весняний час, дають початок степовій річці Малому Супійцю, що пробирається звідти до Великого Супою. | 
|
Дорога Пищанская идет от нас сперва по степной окраине, спускаясь на побережье взвозами Сушковским и тремя Слободскими. На половине ее (на осьмой версте) находится урочище Супиец, которым Пищанская сотня отделялась от Бубновской. В половине прошлого столетия на
том урочище был хутор войскового товарища Савы Терлецкого, жителя шабельницкого, но теперь там остался только окоп с растущими в нем вербами. Ряд небольших степных долин, наполняющихся водою в весеннее время, составляет начало степной речки Малого Супийца, пробирающейся оттуда к Большому Супию.Починається в полях села Бубнівська Слобідка, збираючись з двох русел, що прямують із заходу та півночі. Далі звивисто прямує на південний схід, перед селом Шабельники повертає на схід, вбираючи в себе інші незначні русла-притоки. Через свою вищезгадану природу (тимчасове наповнення весною) та сільськогосподарську діяльність людини (розорані степи), річка на переважній більшості своєї протяжності є пересохлою, за винятком деяких місць, зокрема, добре збереглась ділянка біля села Шабельники.[2] В заплаві Супою річка розпадається на меліоративні канали осушувальної системи. На картах місцевості вона зазвичай зображена у вигляді характерної форми рельєфу,[3][4] проте на американській карті середини XX століття все ж має вигляд практично повноцінного річкового потоку.[5]
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 540 (Супоєць)
- ↑ а б Михайло Максимович. Вибрані твори / Упор, і вст. ст. В. Короткого. — Київ : Либідь, 2004. — 360 с. — с. 269
- ↑ Непересохла ділянка річки Супієць біля села Шабельники. www.openstreetmap.org.
- ↑ Топографічна карта-трьохверстовка Російської Імперії 1869 року, квадрат 24-10. Архів оригіналу за 8 вересня 2017. [Архівовано 2017-09-08 у Wayback Machine.]
- ↑ Карта Генштабу УРСР 1989 року, квадрат М-36-076. freemap.com.ua.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Карта США середини XX століття, квадрат NM-36-7. freemap.com.ua.
