Перейти до вмісту

Сурабайська битва

Координати: 8°25′23″ пд. ш. 115°14′55″ сх. д. / 8.4231° пд. ш. 115.2486° сх. д. / -8.4231; 115.2486
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Сурабайська битва
Індонезійська національна революція
Британський індійський солдат використовує підбитий індонезійський броньовик для захисту на головній вулиці Сурабаї, листопад 1945 року
Британський індійський солдат використовує підбитий індонезійський броньовик для захисту на головній вулиці Сурабаї, листопад 1945 року
Британський індійський солдат використовує підбитий індонезійський броньовик для захисту на головній вулиці Сурабаї, листопад 1945 року
8°25′23″ пд. ш. 115°14′55″ сх. д. / 8.42305556° пд. ш. 115.24861111° сх. д. / -8.42305556; 115.24861111
Дата: 27 жовтня – 20 листопада 1945
Місце: Сурабая, Індонезія
Результат: Тактична й військова перемога Великої Британії, стратегічна й політична перемога Індонезії
Сторони
Індонезія Індонезія Велика Британія Велика Британія
Командувачі
Індонезія Сутомо
Індонезія Моестопо
Велика Британія Обертін Волтер Сотерн Меллебі
Велика Британія Роберт Мансерг
Військові сили
20 000 піхоти
100 000 міліції
30 000 військовиків
з танками, літаками та бойовими кораблями
Втрати
6 000[1] – 16 000[2] загиблих 600[3] – 2 000[2] загиблих

Сурабайська битва — битва між прибічниками незалежності Індонезії та британськими індійськими військами під час Індонезійської національної революції. Битва була найскладнішою з усіх баталій революції та стала символом індонезійського опору[1]. Військову перемогу в битві святкували британці, утім то була лише тактична перемога. Насправді ж, у стратегічному сенсі, битва стала переломною та зрештою принесла індонезійським націоналістам перемогу стратегічну, що невдовзі дозволило проголосити незалежність Індонезії.

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Frederick, William H. (April 1982). In Memoriam: Sutomo. Indonesia. Cornell University Southeast Asia Program. 33: 127—128.
  • Frederick, Willam H. (1989). Visions and Heat: The Making of the Indonesian Revolution. Athens, Ohio: Ohio University Press. ISBN 978-0-8214-0906-0.
  • Friend, Theodore (2003). Indonesian Destinies. The Belknap Press of Harvard University Press. ISBN 978-0-674-01834-1.
  • Parrott, J. G. A. (October 1975). Who Killed Brigadier Mallaby?. Indonesia. 20 (20): 87—111. doi:10.2307/3350997. JSTOR 3350997. Архів оригіналу за 16 September 2006. Процитовано 15 жовтня 2017.
  • Reid, Anthony (1973). The Indonesian National Revolution 1945–1950. Melbourne: Longman Pty. ISBN 978-0-582-71046-7.
  • Ricklefs, Merle Calvin (1993). A History of Modern Indonesia Since c. 1300 (вид. Second). MacMillan. ISBN 978-0-333-57689-2.
  • Tantri, K'tut (1960). Revolt in Paradise. London: William Heinemann.
  • Vickers, Adrian (2005). A History of Modern Indonesia (вид. illustrated, annotated, reprint). Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-83493-3.
  • Woodburn Kirby, S. (1965). The War Against Japan. Т. V. London: HMSO.
  • Bayly and Harper (2007) Forgotten Wars: The End of Britain's Asian Empire (London: Penguin)
  • McMillan, Richard (2005) The British Occupation of Indonesia 1945—1946: Britain, the Netherlands and the Indonesian revolution (London: Routledge)
  • Parrott, J. G. A., Role of the 49 Indian Infantry Brigade in Surabaya, Oct.-Nov. 1945, Australian thesis


8°25′23″ пд. ш. 115°14′55″ сх. д. / 8.4231° пд. ш. 115.2486° сх. д. / -8.4231; 115.2486{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний тег на сторінку