Сусваль Петро Остапович
| Сусваль Петро Остапович | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 26 грудня 1990  Жовтневе, Володимир-Волинський район, Волинська область, Українська РСР, СРСР | |
| Смерть | 2 вересня 2014 (23 роки) Дніпропетровськ, Україна | |
| Поховання | Сусваль | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС |  Сухопутні війська | |
| Рід військ |  Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Петро́ Оста́пович Сусва́ль (1990—2014) — солдат 51-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Народився Петро Сусваль 26 грудня 1990 року в селі Жовтневе Володимир-Волинського району. Закінчив Оваднівський професійний ліцей, пізніше служив за контрактом у 51-й механізованій бригаді. На початку квітня мобілізований до лав Збройних сил. Разом із іншими бійцями бригади брав участь у відсічі збройній агресії Росії. Під час боїв за Савур-Могилу 24 серпня зазнав важкого поранення.[1] Так і не опритомнівши, за 9 днів, воїн помер 2 вересня 2014 року у Дніпропетровському госпіталі. Після отриманої звістки про загибель сина (яку жінці повідомили терористи по телефону), у матері стався інсульт.[2][3]
Удома у загиблого бійця залишились батьки, які обидва є інвалідами І групи, а також двоє братів та три сестри. Із усіх дітей Петро був наймолодшим. З коханою дівчиною встиг лише заручитися, планували одружитися після Пасхи у 2014 році, але всі плани нареченим перебила війна.[1]
Похований Петро Сусваль на кладовищі у рідному селі Жовтневе.[2]
- 4 червня 2015 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[4].
- 19 травня 2016 року постановою Верховної Ради України рідне село Петра Сусваля Жовтневе перейменовано на Сусваль[5] на честь загиблого під час війни на сході України жителя села Петра Сусваля.[6]
- Рішенням Волинської обласної ради № 31/3 від 10 вересня 2020 року присвоєно звання «Почесний громадянин Волині» (посмертно)[7][8].
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 4, ряд 7, місце 2
- Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 2 вересня[9]
- ↑ а б Архівована копія. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 26 червня 2015.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2016-03-05 у Wayback Machine.] - ↑ а б У Володимирі ховають бійця 51 бригади. Волинські новини. 5 вересня 2014. Архів оригіналу за 17 червня 2021. Процитовано 11 грудня 2024.
- ↑ http://kowel.com.ua/News/Article/633
- ↑ Указ Президента України від червня 2015 року № 311/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Офіційний портал Верховної Ради України
- ↑ Волинське село перейменували на честь загиблого бійця АТО
- ↑ Про присвоєння звання «Почесний громадянин Волині». volynrada.gov.ua. Офіційний сайт Волинської обласної ради. Архів оригіналу за 28 серпня 2021. Процитовано 2 вересня 2021.
- ↑ Звання «Почесний громадянин Волині» присвоїли 170 загиблим за Батьківщину волинянам. Імена. volynnews.com. Волинські Новини. Архів оригіналу за 28 серпня 2021. Процитовано 2 вересня 2021.
- ↑ В Міністерстві оборони України вшанували загиблих Українських захисників
- Солдати (Україна)
- Народились 26 грудня
- Народились 1990
- Уродженці Сусвалі
- Померли 2 вересня
- Померли 2014
- Померли у Дніпрі
- Військовики 51-ї механізованої бригади
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Українські військовики
- Поховані у Володимир-Волинському районі
- Люди, на честь яких названо населені пункти