Перейти до вмісту

Сухарниця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Срібна сухарниця XVIII ст.

Суха́рниця[1] — плоский виріб різної форми, призначений для подачі до столу хлібобулочних та кондитерських виробів[2], предмет столового посуду, призначений для сервірування сухарів або печива.

При сервіруванні чайного столу сухарниці ставлять по обидва боки від центру, займаного вазою з фруктами, вздовж столу, кондитерські вироби в сухарниці рекомендується накривати серветкою[3].

Популярна в основному в міському побуті, ваза-сухарниця зазвичай має вигляд широкої тарілки на підставці, із загнутими вгору краями. Часто має ручку, яка зазвичай виготовлена з металу, візерунок нанесений за допомогою гравіювання чи карбування.

Сухарниці також виробляють у формі плетеного кошика або його імітації з металу, порцеляни, фаянсу. У середині ХІХ сторіччя на фабриці І. Губкіна була виготовлена срібна сухарниця, позолочена під солому, з імітацією накинутої серветки. Після успіху на виставці 1861 року подібні вироби почали випускати й інші фабрики.[4]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Сухарниця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. ГОСТ Р 54868—2011 Посуда керамическая. Термины и определения
  3. Батурина А. 3000 практических советов для дома. 2010. с. 503
  4. В. Скурлов, Г. Смородинова. Фаберже и русские придворные ювелиры. «Терра», 2001. С. 61.

Література

[ред. | ред. код]
  •  Сухарницы // Товарный словарь / И. А. Пугачёв (главный редактор). — М.: Государственное издательство торговой литературы, 1960. — Т. VIII. — Стб. 549—551.
  • Сухарница // Д. А. Баранов, И. И. Шангина. Русская изба: иллюстрированная энциклопедия. Искусство-СПБ, 2004. С. 328—329.