Суха Гомільша
| село Суха Гомільша | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Харківська область |
| Район | Чугуївський район |
| Тер. громада | Слобожанська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA63140110110074524 
|
| Облікова картка | Суха Гомільша |
| Основні дані | |
| Засноване | 1618 |
| Населення | 25 |
| Площа | 0,325 км² |
| Густота населення | 76,92 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 63453 |
| Телефонний код | +380 5747 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°32′57″ пн. ш. 36°21′0″ сх. д. / 49.54917° пн. ш. 36.35000° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
97 м |
| Водойми | Дінець |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 63451, Харківська обл., Зміївський р-н, с.Велика Гомільша, вул.Бараєва,5 |
| Сільський голова | Строна Раїса Григорівна |
| Карта | |
  Суха Гомільша | |
 Суха Гомільша | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Суха́ Гомі́льша — село в Україні, у Чугуївському районі Харківської області. Населення становить 25 осіб. Орган місцевого самоврядування — Нижньобишкинська сільська рада.
Село Суха Гомільша знаходиться на правому березі річки Гомільша, яка через 2 км впадає в річку Сіверський Донець (права притока), вище за течією Сіверського Дінця на відстані в 4 км розташоване село Коропове, нижче за течією 5 км — село Нижній Бишкин, вище за течією річки Гомільша на відстані 7 км — село Велика Гомільша. До села примикає великий лісовий масив (дуб).
Село розташоване вздовж берега річки Гомільша. Ймовірно, цей гідронім дав назву населеному пункту. Можливо також, що назва Гомільша походить від давньоруського гомила — «могила»[1], оскільки в околицях села відомо безліч курганів — поховань періоду енеоліту-середньовіччя.
У давнину і середньовіччя територію села населяли носії скіфської лісостепової, пеньківської, і салтівської археологічних культур.[2]
1618 — дата заснування сучасного села.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СССР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв в Нижньому Бишкині, Сухій Гомільші та Геївці — 187 людей[3].
23 березня 1942 року угорські війська пограбували село, розстріляли 22 місцевих мешканців, а при огляді колгоспної комори виявили 27 поранених червоноармійців, яких також вбили[4].
- Унікальний для південно-східної Європи археологічний комплекс, який належить до змішаного слов'яно-тюркського поселення VIII—X ст. Збереглися фортеця із залишками кам'яних стін, залишки жител і безкурганний могильник зі слов'янським обрядом поховання — трупоспаленням. Сухогомільшанське городище відзначено в «Книзі Великому Кресленню»[5].
- ↑ Фасмер М. Етимологічний словник російської мови: У 4 т. / М. Фасмер; пер. з нім. О. Н. Трубачова. — Вид. 2-е, стереотип. — М., 1986. — Т. 2. — С. 634.
- ↑ Шрамко Б. А. Довідник з археології України . Харківська область / Б. А. Шрамко, В. К. Міхеєв, Л. П. Грубник-Буйнова. — К., 1977. — С. 79.
- ↑ Мартиролог. Харківська область, ст. 765—769 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2014. Процитовано 9 грудня 2015.
- ↑ Як угорці господарювали в Зміївському районі
- ↑ Історико-археологічні пам'ятки Зміївського району. Архів оригіналу за 19 грудня 2007. Процитовано 22 липня 2014. [Архівовано 2007-12-19 у Wayback Machine.]
