Сухий Кагамлик
Сухий Кагамлик, Кагамлик | |
---|---|
Став на Сухому Кагамлику в селі Погреби (Глобинський район) | |
49°4′35.040000099998″ пн. ш. 33°23′37.680000099996″ сх. д. / 49.07640° пн. ш. 33.39380° сх. д. | |
Витік | на схід від с. Єгорівки |
Гирло | Дніпро (Кам'янське водосховище) |
• координати | 49°4′35.040000099998″ пн. ш. 33°23′37.680000099996″ сх. д. / 49.07640° пн. ш. 33.39380° сх. д. |
Басейн | басейн Дніпра |
Країни: | Україна Полтавська область |
Регіон | Полтавська область |
Довжина | 87,1 км |
Площа басейну: | 564 км² |
Притоки: | Безкровна |
Медіафайли у Вікісховищі |
Сухи́й Кагамли́к (також вживається Кагамли́к[1]) — річка в Україні, у межах Семенівського, Глобинського та Кременчуцького районів Полтавської області. Ліва притока Дніпра.
Довжина річки 87,1 км (за іншими даними — 56 км), площа басейну 564 км². Долина маловиразна. Річище помірно звивисте, дно замулене. Найбільша ширина річища 94 м, ширина заплави 0,6 км. Похил річки 0,52 м/км. Споруджено декілька ставів. Сучасний стан річки Сухий Кагамлик має яскраво виражений урбанізований характер.
Бере початок за 1,5 км на схід від села Єгорівки. Тече переважно на південь, біля села Опришок повертає на південний захід, у межах міста Кременчука повертає на захід і з'єднується з річкою Кривою Рудою.
Відмітка початку річки 96,20 м гирла 64,00 м.
Назва річки має тюркське походження. Зазвичай її трактують як «заросле зникле озеро» та «сире заболочене місце»[2]. Вперше згадується в 1671 році. Одна з гіпотез походження назви — від тюркського «каган». Каган — найвищий титул ватажків у давніх тюркських племен. Каганами також називали хозарських ханів і управителів окремих адміністративних одиниць[3]. В перекладі з кримськотатарської «kögemlik» (кёгэмлык) означає зарості терну.
Сухий Кагамлик протікає в північній частині міста. Після Німецько-радянської війни під час забудови Кременчука Сухий Кагамлик і Крива Руда, з якою він зливався, були на території міста частково засипані землею, частково взяті у труби. На берегах влаштовані відстійники стічних вод.
Річка на території «Міського саду» закрита у трубу діаметром 2 метри[4].
Довжина річки на території Кременчука 16,7 км, у тому числі Крива Руда 4,7 км[5].
У 2013 році на засіданні сесії Полтавської обласної ради було прийняте рішення про створення у межах Кременчука регіонального ландшафтного парку «Кагамлицький» площею 28,15 га[6].
-
Регіональний ландшафтний парк «Кагамлицький»
-
Вид з правого берега на пляж у парку Воїнів-Інтернаціоналістів
-
Вид з дамби на Полтавському проспекті
На берегах Кагамлика розташовані села: Устимівка, Герасимівка Семенівського району, Коломицівка, Жуки, Опришки, Пироги, Яроші, Устимівка, Набережне, Бабичівка, Погреби Глобинського району, Коржівка, Миловидівка, Гориславці, Олефірівка, Вільна Терешківка та Нова Знам'янка Кременчуцького району.
Санстанція в червні 2009 року відібрала проби води у Сухому Кагамлику в районі парку Воїнів-інтернаціоналістів. Вміст кишкової палички за рівнем гранично допустимої концентрації становив 6200 за норми — 5000. Купатися у такій воді заборонено[7].
- ↑ Жуківська сільська рада [Архівовано 12 квітня 2016 у Wayback Machine.] — офіційний сайт Глобинської районної ради
- ↑ Українне місто: Кременчук від заснування до 1764 р. / Вирський Д. С. — К.: 2004 р. — 436 с.
- ↑ Янко М. Т. Топонімічний словник-довідник Української РСР. — К.: Радянська школа, 1973—179 с.
- ↑ Кременчуцький Телеграф: У «Міському саду» почали чистити озеро (ФОТО) (рос.)
- ↑ Географічний атлас Кременчука. Архів оригіналу за 25 листопада 2012. Процитовано 15 квітня 2011.
- ↑ Урядовий портал: Полтавщина відновлює природно-заповідний фонд України. — 2013
- ↑ На «смердючці» запахне цивілізацією[недоступне посилання з липня 2019] / Інна Ніколаєнко, Олена Ускова // Кременчуцька панорама. — 2009.
- Географічний атлас Кременчука
- Річка Сухий Кагамлик в історії міста Кременчук
- Річка Сухий Кагамлик в історії міста Кременчука(укр.)[недоступне посилання з травня 2019] на сайті Кременчуг на ладони(рос.)
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- За ред. А.В. Кудрицького. Полтавщина : Енцикл. довід.. — К. : УЕ, 1992. — С. 1024. — ISBN 5-88500-033-6.
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 547
Це незавершена стаття про річку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |