Сухозлітне золото
| Сухозлітне золото | |
 | |
| З матеріалу | золото |
|---|---|
| Метод виготовлення | goldbeatingd |
 Сухозлітне золото у Вікісховищі | |
Сухозлітне золото[1], сухозлотне золото[2], сухозлітка[3], розм. позлі́тка[4], зах. позоло́тка[5][6], рідко сухозло́тиця[7], сухозоло́тиця[8] (від «сухе злото»)[9], сусальне золото[10] (від рос. сусальное золото, сусаль, з ранішого *сушаль)[9] — дуже тонкі (зазвичай близько 100 нм) листи золота, які використовуються в декоративних цілях.
Шумиха[11][12][13] — листи інших металів або сплавів, що імітують золото (наприклад, міді з цинком чи алюмінію, які забарвлюють прозорим жовтим лаком після нанесення на виріб), або хімічні сполуки на зразок сульфіду олова (SnS2), які застосовуються у складі фарб, що імітують позолоту. Перша згадка про сухозлітне золото належить до періоду правління Південної та Північної династій Китаю.
Золото — дуже м'який і ковкий метал і його можна розплющити в надзвичайно тонкі листи без тріщин і розривів. Сусальне золото виготовляється шляхом виливки бруска з розмірами 20×5×1 см з наступним його розкочуванням в 30-метрову тонку смугу, використовуючи м'якість золота. Далі смугу ріжуть квадратами і кожен вкладається між листами спеціального паперу в стопку, що містить від 100 до 300 квадратів сусального золота. Далі стопку аркушів з квадратами сухозлітного золота розміщують під молот і по ній завдають близько двох тисяч ударів, поки кожен з квадратів не розплющиться в круглий корж товщиною в декілька мікронів, а потім з коржа вирізається квадрат і вкладається в книжку. Книга може містити від 10 до 300 аркушів сухозлітного золота. Технологічних операцій до отримання готового сухозлітного золота від 20 до 30, і кожна містить тонкощі і секрети, що впливають на якість сухозлітного золота. Найбільш трудомісткою і технічно складною операцією є відбиття (розплющування) ще товстих квадратів, тому що завдавати удару молотом потрібно з певною силою і в певній послідовності по кожному з країв стопки і по центру, для того щоб золото розплющилося строго рівномірно і щоб кінцевий корж (збільшившись в діаметрі до 10 разів) мав рівномірну товщину без вибитих ділянок і без потовщень. Від цього безпосередньо залежить якість позолоти і її збереження.
У світі в наш час[коли?] існує три способи відбивання золота. Перший, історичний, припускає відбиття золота вручну. Спеціально навчений молотобоєць б'є по стопці молотом, розраховуючи на спритність і окомір. При цьому способі виготовлення неможливо відбити золото рівномірно і отримати книжки однакової ваги, книжку зважують після виготовлення, для визначення у ній лігатурної ваги золота (вмісту металу в книжці). При другому способі стопка розміщується під автоматичний молот, який хоч і завдає ударів однакової сили, але стопку пересуває під молотом людина. Третій спосіб — стопку під автоматичним молотом пересуває робот згідно з програмою.
Використання сусального золота єдиний практичний метод позолоти різноманітних предметів, особливо масштабних об'єктів, таких як куполи або статуї. Завдяки йому можна створювати неповторні раритетні речі. Цей метод залишається популярним і зараз, оскільки віддає в руки майстру повний контроль над процесом золочення.
Оскільки чисте золото, що використовується для виготовлення сухозлітки, біологічно інертне і (за рахунок надзвичайної м'якості) нездатне до утворення ріжучих кромок навіть при такій малій товщині, сусальне золото також досить широко застосовується для прикраси різних харчових продуктів і навіть має свій код харчової добавки — Е175. Так, в Індії поширена практика обгортання дорогих солодощів листками сухозлітного золота та срібла, а в Центральній Європі відомі алкогольні напої, в які додаються золоті пластівці — наприклад, італо-швейцарський «Гольдшлегер» (коричневий шнапс з сухозлітними пластівцями) або польсько-німецька «Гданська горілка» (трав'яна настоянка), українська горілка «Золото Полуботка». У Японії багаті екстравагантні бізнесмени демонстрували своє багатство, замовляючи в ресторанах «позолочену» каву.
- Сухозліткою також можуть називати мішуру, канитель
- У переносному значенні «сухозлітка» («позлітка») — «щось показне, обманливе»[3][4]
- ↑ Сухозлітний // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Сухозлотний // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ а б Сухозлітка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ а б Позлітка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Позолотка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Позолотка // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2. «-и, ж., зах. Сусальне золото.»
- ↑ Сухозлотиця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Сухозолотиця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ а б Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
- ↑ Сусальний // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Русско-украинский словарь.
- ↑ Шумиха // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Шумиха // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
.jpg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про матеріал. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 |