Перейти до вмісту

Сушки (роди)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Сушки — роди українського походження відомі більше 365-ти років. Зустрічаються на теренах козацької України і Галичини.

Походження прізвища

[ред. | ред. код]

Існує декілька версій.

1. Януш Станкевич (Janusz Stankiewicz) трактує ім'я і прізвище Сушко так — Suszcko — od gwarowego suszczeć, suszczyć ‘szeleścić’, тобто Сушко — від слів «свист», «свистун».

2. Прізвище Сушко походить від імені Сушко, яке в свою чергу походить від слова «сухий». Сушко — маленький Сухий, а Сущенко (Сучченко) — син Сушка.

3. Прізвище Сушко від прозвища Сущ, Сущик. Прозвище Сущ, Сущик- в'ялені суха снетка та інша суха дрібна риба /окунь і т. ін./. Згідно з цією версією Сушком могли прозвати рибалку чи того, хто любив суху рибу.

Закінчення прізвища на «-о», як видно з документа 912 року та документів РГАДА (Москва) дуже давнього походження. Закінчення «-о» московітами було запозичене і перетворено в «-ка» /Ивашка, Фомка і т. ін./. В Руській Київській державі, а пізніше і в Україні означало меншу ступінь, тобто батько /голова/-Сухий, а син-Сушко, а згодом батько — Сушко, син — Сущенко.

Вивчаючи польські герби, знаходимо герб шляхти Бялиня, серед якої прізвище і Сушко.

Є ряд населених пунктів, які носять назву Сушки — Сушки (Козельщинський район), Сушки (Коростенський район), Сушки (Красилівський район), Сушки (Канівський район) — всі в Україні; Сушки (Спаський район) — в Росії; Сушки (Кам'янецький район), Сушки (Верхньодвінський район), Сушки (Міорський район) — всі в Білорусі.

Історичні відомості

[ред. | ред. код]

Перша документальна згадка про козаків Сушків — відомий Зборівський реєстр 1649 р. — Іван і Петро — козаки Іркліївської сотні, Кропивнянський (згодом — Переяславський) полк; Троцъкий — козак Переволочинської сотні, Васко — Липовъчане, Прилуцький полк; Остапъ — козак Мошенської сотні, Черкаський полк; Грицько — козак Лукомлської сотні, Романъ — козак Балаклійської сотні, всі — Полтавський полк; Іван — козак Козелецької сотні, Київський полк. В присязі 1654 р. значиться козак Ігнат, с. Загорівського, Борзнянської сотні, Чернігівський полк.

З різних першоджерел (присяги, ревізії, реєстри, компути тощо) відомо, що в 18 ст. представники родів Сушків (Сущенків, Шушків) проживали в наступних населених пунктах — Харківського полку, с. Козляничі Волинської сотні, Чернігівський полк; с. Дубовичі — Кролевецька сотня, м. Батурин, Батуринська сотня, Борзнянська сотня, Ніжинський полк; Хорольська сотня, Власівська сотня, Багацька сотня, всі — Миргородський полк; Іркліївська сотня, Баришевська сотня, обидві — Переяславський полк; Полкової Прилуцької сотні, І-ша Варвинськая сотня, Прилуцький полк; Омельницької сотні, Чигиринський полк; с. Білоусівка, с. Села Брисюв, с. Бондарів, всі — Чорнухинської сотні, Пирятинська сотня, с. Усівка, с. Вовчків 1-ї Лубенської сотні, всі — Лубенський полк.

Згодом частина родин Сушків переселяється на Кубань.

Відомі персоналії

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • ЦДІАК Ф. 1346 оп. 1 спр. 189. Штаб 1-го Малоросийского конно-козачего полка Черниговской губернии. 1864г. Именной список малороссийским козакам поступившим в Борзенскую сотню Черниговского конно-казачьего № 1 полка.

Література

[ред. | ред. код]
  • В. Кривошея. Білоцерківський полк. Київ, 2002.
  • Місто Полтава в Румянцевському описі Малоросії 1765—1769 рр. Київ, 2012.
  • В. Кривошея та ін. Неурядова старшина Гетьманщини. Київ, 2009. — с. 361.
  • В. Маслійчук. Козацька старшина слобідських полків. Харків, 2009. — с. 177.
  • Правобережний гербівник. Том І. Укл. Є. Чернецький. Біла Церква, 2006. — с. 110.