Східний антициклонічний кругообіг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Трансарктична течія (синя) та антициклонічний кругообіг моря Бофорта (помаранчева) є головними циркуляціями Північного Льодовитого океану

Східний антициклонічний кругообіг[1], циркуляція моря Бофорта — система океанічних течій у Північному Льодовитому океані, що акумулює прісну воду річок Сибіру і льодовиків, що тануть на Канадському Арктичному архіпелазі[2][3].

Менш щільна, прісна вода накопичується на поверхні солоної води, створюючи «міхур», який росте завдяки антициклонічній циркуляції атмосфери. У регіоні рівень моря на 15 см вище, ніж навколишній рівень океану. 2011 року об'єм «міхура» становив близько 8 тис. км³ (близько ⅓ об'єму Балтійського моря)[2][4].

«Міхур» утримується вітрами в цьому регіоні. Деякі вчені припускають, що викид прісної води на решту акваторії Північного Льодовитого океану, а потім і Атлантичного океану, може порушити поточну термохалінну циркуляцію і охолодити територію Європи (див. Північноатлантичні глибинні води)[2][4].

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
  2. а б в The Flywheel of the Arctic Climate Engine (англ.). whoi.edu. 25 січня 2005. Процитовано 6 лютого 2012.
  3. Arctic Ocean freshwater bulge detected (англ.). bbc.co.uk. 23 січня 2012. Процитовано 6 лютого 2012.
  4. а б Katharine A. Giles i inni (22 січня 2010). Western Arctic Ocean freshwater storage increased by wind-driven spin-up of the Beaufort Gyre (англ.). „Nature”. Процитовано 6 лютого 2012.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]