Східний хребет
Східний хребет
рос. Восточный хребет | ||||
 | ||||
| Східний хребет на мапі Камчатки (праворуч) | ||||
| Країна |  Росія
| |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон | Камчатський край | |||
| Область | п-ів Камчатка | |||
| Довжина | 600 км, (Пд-ПдЗ — Пн-ПнС) | |||
| Ширина | до 120 км | |||
| Найвища точка | Кизимен | |||
| - розташування | за 182 км на ПдЗ від селища Усть-Камчатськ | |||
| - координати | 55°7′57″ пн. ш. 160°19′10″ сх. д. / 55.13250° пн. ш. 160.31944° сх. д. | |||
| - висота | 2375[1] м | |||
  Східний хребет | ||||
 Східний хребет | ||||
 Східний хребет у Вікісховищі | ||||
Схі́дний хребе́т (рос. Восто́чный хребе́т) — гірська система, другий за довжиною хребет півострова Камчатки Камчатського краю Росії.
Хребет простягнувся паралельно поздовжньої осі півострова Камчатки, приблизно від 53° північної широти — на півдні і майже до півострова Озерного — на півночі, (в східній частині Камчатки) із півдня — південного заходу на північ — північний схід на 600 км, розташований на схід від Центральнокамчатської низовини та Серединного хребта. Ширина хребта, в центральній його частині, сягає 120 км. На сході межує із Східним Вулканічним плато висотою 600—1000 м, із окремими конусами згаслих і діючих вулканів: Кроноцька (3528 м), Коряцька (3456 м), Авачинська (2741 м), Мутновська (2323 м) сопки та інші, а також місцями омивається затоками Тихого океану. В північно-західній частині хребта, у вигині річки Камчатки, окремо виділяються «Вулкани Ключевської групи»[2][3], до якої входить найвищий діючий вулкан Євразії — Ключевська Сопка (4750 м), а також Камінь (4585 м), Крестовський (4057 м), Ушковський (3943 м), Толбачик (3682 м), Зиміна (3081 м) та інші.
Східний хребет складається із ряду окремих хребтів з крутими західними і пологими східними схилами. Найбільш значні із них: на півдні — Ганальський (вулкан Бакенінг, 2278 м), в центрі — Валагінський (Кудряш 1794 м) та Тумрок (вулкан Кизимен, 2375 м), на півночі — Кумроч (вулкан Шиш, 2346 м)[3][4], прорізаний наскрізною ущелиною річки Камчатки.
Хребет складений головним чином вулканічно-сланцевими товщами, породами продуктів виверження і туфами.
Нижні частини схилів вкриті лісами кам'яної берези (береза Ермана) і чагарниковими заростями кедрового стланика та рододендрона, вище лежать гірські тундри.
- ↑ «Russia: Kamchatka and the Russian Pacific Islands Ultra-Prominence Page» Peaklist.org. Процитовано 2015-07-10.
- ↑ «Вулкани Ключевської групи» фізично лежать в межах Східного хребта, на кордоні з Центральнокамчатською низовиною, але геологічно до нього не відносяться.
- ↑ а б Камчатка — географическое положение [Архівовано 2 травня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Рельеф Камчатки [Архівовано 1 травня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- Східний хребет // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Східний хребет [Архівовано 11 липня 2015 у Wayback Machine.] // Географічна енциклопедія (рос.)
- Східний хребет [Архівовано 6 серпня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
