Счотчиков Георгій Семенович
| Счотчиков Георгій Семенович | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження | 17 квітня 1908 Нікітіно | ||||||||||
| Смерть | 12 жовтня 1977 (69 років) Москва | ||||||||||
| Поховання | Кунцевський цвинтар | ||||||||||
| Країна |  СРСР | ||||||||||
| Вид збройних сил |  ВПС СРСР | ||||||||||
| Освіта | Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації | ||||||||||
| Партія | КПРС | ||||||||||
| Звання |  Генерал-полковник авіації | ||||||||||
| Командування | 62-а авіаційна дивізія далекої дії 9-а гвардійська авіаційна дивізія далекої дії 4-й гвардійський бомбардувальний авіаційний корпус | ||||||||||
| Війни / битви | Німецько-радянська війна | ||||||||||
| Нагороди |
Інших держав:
| ||||||||||
Гео́ргій Семе́нович Счо́тчиков (рос. Георгий Семенович Счётчиков) ( • 17 квітня 1908 — пом. 12 жовтня 1977) — радянський воєначальник, генерал-полковник авіації.
Народився 17 квітня 1908 р. в селі Нікітіно Городищенської волості Вяземського повіту (нині Сафоновського району Смоленської області) в родині селянина. Росіянин. Член ВКП (б).
У Червоній Армії з 1927 р. Навчався в середній школі в селі Плющево Городищенської волості Вяземського повіту. В 1930 р. закінчив школу військових льотчиків, у 1954 році. — Військову Академію Генерального штабу.
У передвоєнні роки проходив службу в авіачастині в м. Смоленську. Командував ланкою, авіаескадрильєю. У роки Німецько-радянської війни обіймав посади командира авіаполку, авіадивізії дальньої дії, авіакорпусу дальньої дії. Учасник Параду Перемоги в Москві на Красній Площі 24 червня 1945 р.
У післявоєнні роки командував в Смоленську повітряною армією, був начальником штабу ВПС Північно-Кавказького військового округу, першим заступником Міністерства цивільної авіації Союзу РСР.
Помер у Москві 12 жовтня 1977 р. Похований на Кунцевському цвинтарі.
Нагороджений орденами Леніна, двома Червоного Прапора (20.06.1942, …), Кутузова 1-го ступеня (29.05.1945), двома Суворова 2-го ступеня (18.09.1943, 17.04.1945), Вітчизняної війни 1-го ступеня (13.06.1943), Червоної Зірки, «Знак Пошани» (25.05.1936), медалями і югославською «Партизанською Зіркою» 1-го ступеня.[1].
- ↑ Беляев И. Н. «На службе Отечеству». — Смоленск, 1988. Архів оригіналу за 14 грудня 2007. Процитовано 2 жовтня 2014. [Архівовано 2007-12-14 у Wayback Machine.]
- Вязьмічі — видатні військові, які не мають звання Героя Радянського Союзу(рос.)
- Профіль на «Allaces.ru» [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
|
Це незавершена стаття про військового діяча або діячку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 17 квітня
- Народились 1908
- Померли 12 жовтня
- Померли 1977
- Поховані на Кунцевському кладовищі
- Випускники Військової академії Генштабу
- Члени КПРС
- Генерал-полковники авіації (СРСР)
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Червоного Прапора
- Кавалери ордена Кутузова I ступеня
- Кавалери ордена Суворова II ступеня
- Кавалери ордена Вітчизняної війни I ступеня
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Кавалери ордена «Знак Пошани»
- Кавалери ордена Заслуг 3 класу (Угорська НР)
- Уродженці Сафоновського району
- Радянські льотчики Другої світової війни
- Учасники Параду Перемоги
- Персоналії:Смоленськ
- Померли в Москві