Сюрреалістична музика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Сюрреалісти́чна му́зика (англ. Surrealist music) — напрямок у музиці, який сформувався на початок 1920-х років у Франції.

Сюрреалістична музика характеризується парадоксальним поєднанням різних музичних форм і стилів, а також використанням несподіваних звукових алюзій.

Теодор Адорно визначив сюрреалістичну музику як «поєднання історично девальвований музичних фрагментів за допомогою такого їх монтажу, що дозволяє надати їм смисли в рамках нового естетичного єдності».[1]

Як найхарактерніші естетичні атрибуції сюрреалістичної музики критики найчастіше згадують чистий психічний автоматизм, неідіоматичну імпровізаційність і колажність.[2]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. «Juxtaposes its historically devalued fragments in a montage-like manner which enables them to yield up new meanings within a new aesthetic unity»: Discussing Theodor Adorno, Max Paddison, (1993, 90)
  2. LeBaron, Anne, Reflections of Surrealism in Postmodern Musics. In Postmodern Music/Postmodern Thought, Lochhead, Judy and Auner, Joseph, eds. (2002)