Сєдов Олексій Михайлович

Сєдов Олексій Михайлович
Народився	27 травня 1904(1904-05-27)  Новинки, Ковровський повітd, Владимирська губернія, Російська імперія
Помер	січень 1981  (76 років) Львів, Українська РСР, СРСР
Поховання	Янівський цвинтар
Країна	Російська імперія   Російська республіка   РРФСР   СРСР
Військове звання	полковник
Партія	КПРС (січень 1981)
Автограф
Нагороди	Медаль «За бойові заслуги» Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)» Медаль «За оборону Кавказу» Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту» Медаль «50 років Збройних Сил СРСР» Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»

Олексі́й Миха́йлович Сєдо́в (27 травня 1904(1904-05-27) , Новинки, Владимирська губернія — січень 1981 , Львів) — радянський діяч органів державної безпеки, полковник державної безпеки. Депутат Верховної Ради УРСР 1-го скликання (1941–1947).

Біографія

Народився 27 травня 1904(19040527) року в родині робітника в селі Новинки Ковровського повіту, тепер Ковровський район, Владимирська область, Росія. У вересні 1916 — листопаді 1917 року — пиляр дрів у лісопромисловця Шибаєва в селі Новинки. У листопаді 1917 — червні 1918 року — пиляр дрів Великовського волосного виконавчого комітету в селі Новинки Владимирської губернії. У червні 1918 — січні 1921 року — ремонтний робітник залізничної станції Ковров Владимирської губернії. У січні 1921 — січні 1924 року — пиляр дрів Великовського лісництва в селі Алексєєвка Владимирської губернії. У січні 1924 — вересні 1926 року — пиляр дрів, приймальник лісоматеріалів Сариєвського лісництва Владимирської губернії.

У вересні 1926 — жовтні 1928 року — у Червоній армії: командир гармати 14-го артилерійського полку.

Член ВКП(б) з березня 1928 року.

У жовтні 1928 — березні 1932 року — слюсар Ковровського інструментального заводу № 2. У 1932 році закінчив енергетичний робітничий факультет у місті Коврові.

У березні 1932 — березні 1933 року — курсант Центральної школи ОДПУ СРСР. У березні 1933 — жовтні 1936 року — заступник начальника політичного відділу по ОДПУ-НКВС радгоспу «Більшовицький наступ» села Великоолександрівка Одеської області.

У жовтні 1936 — листопаді 1937 року — оперативний уповноважений Миколаївського міського відділу НКВС Одеської області. У листопаді 1937 — вересні 1938 року — начальник Єланецького районного відділу НКВС Миколаївської області. У вересні — жовтні 1938 року — начальник Очаківського районного відділу НКВС Миколаївської області. У жовтні 1938 — березні 1939 року — заступник начальника 9-го відділу УДБ НКВС Миколаївської області.

У березні — листопаді 1939 року — заступник начальника УНКВС Дніпропетровської області.

У листопаді 1939 — лютому 1940 року — начальник оперативної групи НКВС УРСР в місті Тернополі. У лютому — серпні 1940 року — заступник начальника УНКВС Тернопільської області.

У серпні 1940 — березні 1941 року — начальник УНКВС Аккерманської-Ізмаїльської області. У квітні — серпні 1941 року — начальник УНКДБ Ізмаїльської області. У серпні — листопаді 1941 року — заступник начальника УНКВС Сталінської області.

З 1941 року — учасник німецько-радянської війни. У листопаді 1941 — грудні 1942 року — начальник Особливого відділу НКВС 8-ї інженерно-саперної армії. У грудні 1942 — червні 1943 року — заступник начальника Особливого відділу НКВС Північної групи військ Закавказького і Північно-Кавказького фронтів.

У червні 1943 — серпні 1944 року — начальник УНКВС Дніпропетровської області.

У серпні 1944 — травні 1945 року — заступник начальника УНКВС Ровенської області.

У травні 1945 — січні 1951 року — заступник начальника УНКВС-УМВС Львівської області.

У 1951 році закінчив 5 курсів Львівського державного університету імені Івана Франка.

У січні 1951 — серпні 1952 року — заступник начальника Будівництва № 506 і виправно-трудового табору МВС. У серпні 1952 — червні 1953 року — начальник спеціального відділу Будівництва № 511 МВС СРСР.

З червня 1953 року — на пенсії у Львові. Помер у січні 1981 року в місті Львові.

Звання

• молодший лейтенант державної безпеки (22.03.1936)
• старший лейтенант державної безпеки (23.08.1939)
• капітан державної безпеки (24.09.1940)
• підполковник державної безпеки (11.02.1943)
• полковник державної безпеки (2.01.1944)

Нагороди

• орден Червоного Прапора
• орден Вітчизняної війни ІІ ст. (29.10.1948)
• два ордени Червоної Зірки (27.04.1943, …)
• орден «Знак Пошани» (23.01.1948)
• медалі
• знак «Почесний працівник ВЧК-ГПУ (XV)»

Джерела

• Седов Алексей Михайлович // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза (1898–1991). (рос.)
• Сєдов Олексій Михайлович : облікова картка й автобіографія депутата Верховної Ради УРСР // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 5, арк. 124–129.
• Список депутатів Верховної Ради УРСР першого скликання, обраних 26 червня 1938 року // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 2, арк. 72.
• Список депутатів, обраних у Верховну Раду УРСР // Комуніст : газета. — Київ, 1941. — № 12 (6492). — 15 січня. — С. 1.