Сіборгій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сіборгій (Sg)
Атомний номер106
Властивості атома
Атомна маса (молярна маса)а.о.м. (г/моль)
Радіус атомапм
Енергія іонізації (перший електрон)кДж/моль (еВ)
Хімічні властивості
Ковалентний радіуспм
Радіус іонапм
Термодинамічні властивості
Густинаг/см³
Молярна теплоємністьДж/(К·моль)
ТеплопровідністьВт/(м·К)
Температура плавленняК
Теплота плавленнякДж/моль
Температура кипінняК
Теплота випаровуваннякДж/моль
Молярний об'ємсм³/моль
Кристалічна ґратка
Період ґраткиÅ
Температура ДебаяК
Інші властовості
Критична точкан/д
H He
Li Be B C N O F Ne
Na Mg Al Si P S Cl Ar
K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr
Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe
Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn
Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Nh Fl Mc Lv Ts Og
* La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu
** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr
CMNS: Сіборгій у Вікісховищі

Сіборгій або сіборґій[1] (Sg) — хімічний елемент з атомним номером 106, названий на честь амер. фізика Гленна Сіборга. До отримання офіційної назви був відомий як ека-вольфрам та уннілгексій.

Масове число найбільш довгоживучого з відомих ізотопів становить 271, його період напіврозпаду близько 2 хвилин.

Відомі ізотопи

[ред. | ред. код]
Ізотоп Маса Період напіврозпаду Тип розпаду
258Sg 258 2,9+1,3−0,7 мс спонтанний поділ
259Sg 259 0,48+0,28−0,13 с α-розпад в 255Rf (90 %);
спонтанний поділ
260Sg 260 3,6±0,9 мс α-розпад в 256Rf;
спонтанний поділ
261Sg 261 0,23±0,06 с α-розпад в 257Rf
262Sg 262 6,9+3,8−1,8 мс спонтанний поділ;
α-розпад в 258Rf (< 22 %)
263Sg 263 1,0±0,2 с α-розпад в 259Rf;
спонтанний поділ (< 30 %)
264Sg 264 37+12−11 мс спонтанний поділ
265Sg 265 8±3 с спонтанний поділ;
α-розпад в 261Rf
266Sg 266 21+20−12 с спонтанний поділ;
α-розпад в 262Rf
271Sg 271 2,4+4,3−1,0 хв α-розпад в 267Rf;
спонтанний поділ

Історія

[ред. | ред. код]

Елемент відкритий у 1974 році у ядерних дослідницьких центрах в Радянському Союзі та Сполучених Штатах Америки. У Радянському Союзі (ОІЯД, Дубна) отриманий при обстрілюванні ядер свинцю-208 ядрами хрому-54:

а у США групою Альберта Ґіорсо та Ґленна Теодора Сіборґа при обстрілюванні ядер каліфорнію-249 ядрами кисню-18:

Джерела

[ред. | ред. код]


  1. Національний стандарт України ДСТУ 2439:2018 «Хімічні елементи та прості речовини. Терміни та визначення основних понять, назви й символи». — [Чинний від 01.10.2019.] — К. : ДП «УкрНДНЦ», 2019. — С. 2.