Сіврюки
Сіврюки, також Севрюки — діалектно-етнографічна група східних слов'ян, котра успадкувала культурні традиції сіверян. Севрюки фіксуються джерелами XV–XVII ст. у районі Новгорода-Сіверського, Чернігова, Рильська, Путивля. Основним заняттями севрюків були землеробство, бортництво, мисливство. Номенклатура місцевих бортних «знамен» (знаків власності на бортних деревах), зафіксована в переписних матеріалах XVII ст., дає можливість реконструювати деякі мовні особливості севрюків. Однак у цілому характер їхньої етнографічної самобутності, за браком відповідного археологічного, іконографічного та описового матеріалу, і досі залишається не з'ясованим. Зникнення сіврюків як етнографічної спільноти стало наслідком інтенсивних міграційних процесів, які відбувалися на Сіверщині впродовж XVII–XVIII ст.
- Русина О.В. Сіврюки // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 572. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- Балушок В. Загадкові севрюки: 1. Формування спільноти // Сіверянський літопис. — 2015. — № 6. — С. 30-41.
