Перейти до вмісту

Сідонія Баварська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Сідонія Баварська
нім. Sidonie von Bayern
Портрет Сідонії, Мюнхенська резиденція
Ім'я при народженніСідонія
Народилася1 травня 1488(1488-05-01)
Мюнхен, Баварсько-Мюнхенське герцогство, Священна Римська імперія
Померла29 березня 1505(1505-03-29) (16 років)
Мюнхен, Баварське герцогство, Священна Римська імперія
ПохованняФрауенкірхе (Мюнхен)
КраїнаНімеччина
Діяльністьаристократка
Знання мовнімецька
Титулгерцогиня Баварська
РідВіттельсбахи
БатькоАльбрехт IV
МатиКунігунда Австрійська
Брати, сестриВільгельм IV, Людвіг X, Ернст, Сибілла, Сабіна, Сусанна, Сусанна
У шлюбі зне було
Дітине було

Сідонія Баварська (нім. Sidonie von Bayern), (нар. 1 травня 1488 — пом. 29 березня 1505) — баварська герцогиня з династії Віттельсбахів, донька герцога Баварії Альбрехта IV та ерцгерцогині Австрійської[1] Кунігунди, від 1489 року — наречена пфальцького принца Людвіга. Померла до укладання шлюбу. Дружиною Людвіга стала її молодша сестра Сибілла.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилась 1 травня 1488 року у Мюнхені. Стала первістком в родині герцога Баварсько-Мюнхенського Альбрехта IV та його дружини Кунігунди Австрійської, з'явившись на світ на другому році їхнього подружнього життя. Згодом сімейство поповнилося доньками Сибіллою, Сабіною та Сусанною й синами Вільгельмом, Людвігом й Ернстом. Після народження першого сина-спадкоємця у 1493 році відносини між батьками налагодилися.

У 1489 році Сідонію заручили зі старшим сином курфюрста Пфальцу Філіпа Щирого, 11-річним Людвігом. Батько даним шлюбом хотів встановити більш тісний зв'язок між його територією Верхньої Баварії та Рейнським Пфальцом, для подальшого зближення з іншою гілкою дому Віттельсбахів. Близькі відносини між Мюнхеном і Пфальцом робили очевидним їхній опозиційний до імператора союз. Також Альбрехт сподівався у певний спосіб контролювати політику Пфальцу.[2]

Домовленість про заручини була досягнута на Рейхстазі у Франкфурті в липні 1489 року. Наступного дня Альбрехт IV і курфюрст Філіп виїхали до Гайдельбергу для вирішення формальностей. Договір про шлюб, датований 27 липня, передбачав звичайні положення щодо фінансового забезпечення. Посаг нареченої мав становити 32 000 флоринів, а «ранковий подарунок» — 10 000 флоринів. Удовина частка повинна була давати Сідонії дохід ще за життя чоловіка, до неї входили замки та міста Мекмюль і Ноєнштадт-ам-Кохер. Мешканці тих міст мали приносити правительці присягу. У випадку другого шлюбу, удовина частка залишалася б за нею, а після її смерті — переходила до спільних з Людвігом дітей. У випадку смерті Сідонії, Людвіг мав би взяти на себе будь-які спільні борги. У разі відсутності дітей, після його смерті посаг повертався до спадкоємців дружини. Борги, які Сідонія мала б після того, як овдовіла, в разі її смерті мали б нести її найближчі родичі.[2]

Через спорідненість наречених необхідно було дозвіл Папи Римського, який і був наданий. Через юний вік пари, шлюб передбачався не раніше 1500 року. У випадку скасування заручин, винуватець мав виплатити 32 000 флоринів постраждалій стороні протягом наступних двох місяців.[2]

Сідонія була єдиною зі своїх суродженців, яку заручили ще у віці немовляти. Ймовірно, це було пов'язано з похилим віком її батька, який ще не мав сина і міг зробити дівчинку єдиною спадкоємицею у разі необхідності. Пункт щодо можливості спадку був прописаний у шлюбному договорі. Хоча наслідування жінками не допускалося в домі Віттельсбахів, Альбрехт IV проігнорував це положення, не бажаючи ризикувати навіть при надії в подальшому мати синів. Разом з тим, в дії продовжував знаходитись договір від 1485 року з герцогом Баварсько-Ландсгутським, який був названий спадкоємцем Альбрехта у разі відсутності нащадків чоловічої статі. Втім, після народження сина Вільгельма у 1493 році дана обережність виявилася зайвою.[2]

Хоча Сідонія і була обіцяна Людвігові, у Пфальці від 1496 року обговорювалися й інші кандидатури. Як альтернативні наречені, розглядалися французька герцогиня та спадкоємиця герцогств Юліх і Берг. Альбрехт IV рішуче опирався розірванню заручин, оскільки союз з Пфальцом залишався для нього надзвичайно важливим. Ситуація змінилася після 1500 року, коли римський король Максиміліан I запропонував шлюб Сідонії з герцогом Ґелдерна Карлом Еґмонтом. Втім, у 1501 році ці перемовини затягнулися і, зрештою, завершилися нічим.[2]

У 1503 році почалася війна за Ландсгутський спадок, яка зробила батька Сідонії герцогом всієї Баварії.

У березні 1505 року Сідонія померла. Була похована у Фрауенкірхе в Мюнхені.

Генеалогія

[ред. | ред. код]
Ернст I
 
Єлизавета Вісконті
 
Еріх I
 
Єлизавета Брауншвейг-Гьотінгенська
 
Ернст Залізний
 
Кімбурга Мазовецька
 
Дуарте
 
Леонора Арагонська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Альбрехт III
 
 
 
 
 
Анна Брауншвейг-Ґрубенгабенська
 
 
 
 
 
Фрідріх III
 
 
 
 
 
Леонора Португальська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Альбрехт IV
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Кунігунда Австрійська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Сідонія
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Jirí Louda and Michael MacLagan, Lines of Succession: Heraldry of the Royal Families of Europe, 2nd edition (London, U.K.: Little, Brown and Company, 1999), table 78. Hereinafter cited as Lines of Succession.
  2. ↑ а б в г д Katrin Nina Marth: „Dem löblichen Hawss Beirn zu pesserung, aufnemung vnd erweiterung…“. Die dynastische Politik des Hauses Bayern an der Wende vom Spätmittelalter zur Neuzeit. Dissertation, Universität Regensburg 2009, стор. 119–154.

Література

[ред. | ред. код]
  • Katrin Nina Marth: „Dem löblichen Hawss Beirn zu pesserung, aufnemung vnd erweiterung…“. Die dynastische Politik des Hauses Bayern an der Wende vom Spätmittelalter zur Neuzeit. Dissertation, Universität Regensburg 2009, стор. 119–154. [1] (нім.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сідонія_Баварська&oldid=43966438