Сілін В'ячеслав Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сілін В'ячеслав Іванович
Народився22 лютого 1907(1907-02-22)
Тула, Російська імперія
Помер20 листопада 1975(1975-11-20) (68 років)
Країна Російська імперія
 СРСР
Діяльністьвинахідник
Нагороди
Орден Леніна Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора Орден Вітчизняної війни II ступеня
Премії
Ленінська премія

В'ячеслав Іванович Сілін (22 лютого 1907, Тула — 20 листопада 1975) — радянський конструкторзброяр, лауреат Ленінської премії.

Біографія

[ред. | ред. код]

В'ячеслав Іванович Сілін народився 22 лютого 1907 р. в Тулі.

З 1919 працював на Тульському збройовому заводі. У 1931—1932 роках служив в Червоній армії. У 1938 закінчив вечірнє відділення Тульського механічного технікуму.

З 1932 — співробітник ЦКБ-14. Працював на інженерно-конструкторських посадах. З жовтня 1941 по жовтень 1943 перебував разом з підприємством у евакуації в місті Златоусті (Челябінська область).

У 1960 у В. І. Силін був переведений в ЦКИБ СОО. Обіймав посади начальника та головного конструктора відділу, пропрацював у цій організації до кінця свого життя.

В'ячеслав Іванович Сілін помер 20 листопада 1975 р.

Розробки

[ред. | ред. код]

За його безпосередньої участі і під його керівництвом був створений ряд зразків військової техніки, частина з яких залишилася на рівні дослідних зразків, а частина була прийнята на озброєння.

  • 1935 — авіаційний скорострільний кулемет «Сібемас» калібру 7,62 мм (спільно з М. Є. Березіним і П. М. Морозенко) з револьверною схемою автоматики. Кулемет володів унікальним темпом стрільби 6000 пострілів на хвилину. Проектні роботи над цим виробом були незабаром припинені. Колишній заступник наркома озброєння СРСР В. М. Новиков написав у своїх мемуарах[1]:

… Кулемет, сконструйований В. І. Сіліним, М. Є. Березіним і П. К. Морозенко, мав … неймовірну скорострільність — 6000 пострілів на хвилину. На жаль, цей авіаційний кулемет недооцінили і роботу над ним припинили. Принципом дії його скористалися німці, що створили в середині війни модель автоматичної револьверної гармати 20-мм калібру, а до кінця війни — і дослідні її зразки. Цим же шляхом пішли після війни американські фахівці, які отримали в середині 50-х років один з видів швидкострільного авіаційного озброєння.

  • 1937 — двоствольний авіаційний кулемет ЦКВСВ-19 під патрон калібру 7,62 мм.[2]
  • 1939 — на конкурс зі створення станкового кулемета калібру 7,62 мм В. І. Сіліним представлений кулемет ТКБ-67, який пройшов випробування на полігоні.
  • У воєнний час В. І. Сілін брав участь у відпрацюванні авіаційних гармат ВЯ-23 калібру 23 мм і Б-20 калібру 20 мм.
  • Кінець 1940-х — початок 1950-х років — участь у розробці танкових кулеметів ТКБ-440 і ТКБ-458М калібру 7,62 мм.
  • 1950-ті роки — відпрацьовані авіаційні гармати ТКБ-505 калібру 23 мм і ТКБ-515 калібру 30 мм.
  • 1960—1963 — розробка станкового гранатомета СПГ-9 «Копье» калібру 73 мм (спільно з А. Т. Алексєєвим).
  • 1961—1966 — гладкоствольне напівавтоматичне знаряддя 2А28 «Гром» калібру 73 мм (спільно з В. І. Зайцевим, М. С. Пасенко і В. І. Волковим), основна зброя для БМП-1 і БМД-1.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Зброя повітряного бою
  2. двоствольний кулемет В. І. Сіліна. 1937 рік. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 5 березня 2011.

Посилання

[ред. | ред. код]