Сімка Андрій Романович
Андрій Сімка | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Андрій Романович Сімка | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Народження | 24 листопада 1983 (41 рік) | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Івано-Франківськ, УРСР, СРСР | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Прізвисько | Сіма | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Україна | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | Нападник | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Поточний клуб | «GreenDay Metal» | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Номер | 16 | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
1998—1999 1999—2000 |
«Прикарпаття» «Тепловик» (Івано-Франківськ) | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби (футзал) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Роки | Збірна | І (г) | ||||||||||||||||||||||||||||||||
2003 2013 |
Україна (U-21) Україна |
4 (2) 2 (2) | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Звання, нагороди | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Звання | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби |
Андрі́й Рома́нович Сімка (нар. 24 листопада 1983, Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, Українська РСР, СРСР) — український футболіст і футзаліст, Нападник львівського клубу «GreenDay Metal». Майстер спорту України.
У середині 2002 року Сімка прийняв пропозицію щойно створеного народного футбольного клубу «Ураган» і перекваліфікувався у футзаліста.
Перші два сезони команда провела у Першій лізі, де молодий нападник демонстрував високу результативність. Найбільш успішним для нього видався сезон 2003/04, коли він забив 22 м'ячі.
У дебютному для «Урагана» сезоні у Вищій лізі Сімка більшість матчів просидів на лавці запасних. Команду в цей час очолював тренерський тандем Сергій Ожегов-Юрій Костишин, з яким у гравця були великі конфліктні ситуації.
Подальші сезони у Вищій лізі для гравця складалися не так вдало, як перші роки в «Урагані».
У грудні 2006 року команду очолив Тарас Вонярха, але і з цим тренером стосунки у Сімки не склалися.
Наприкінці 2007 року після заключного матчу першого кола сезону 2007/08 Сімка був виставлений на трансфер, однак продовжував тренуватися і виходити на майданчик. Після цієї звістки, а також через постійний негатив та психологічний тиск з боку Тараса Вонярха Сімка потрапив до лікарні, де пробув місяць, але зумів подолати всі негаразди і повернутися до команди.
На початку 2008 року народного футбольного клубу «Ураган» очолив Владислав Корнєєв і кар'єра Сімки пішла вгору.
3 листопада 2011 року клуб святкував 9-річчя і з цієї нагоди Сімка отримав посвідчення і значок майстра спорту України.
Нападник сподівався на підвищення зарплати у сезоні 2015/2016, який би міг стати для нього чотирнадцятим поспіль у формі «драконів», але отримав відмову від керівництва і перейшов у білоруський «Борисов-900»[1].
Був викликаний у молодіжну збірну у кінці листопада 2003 року для участі у турнірі «Санкт-Петербурзька осінь», виступаючи за тоді ще першоліговий «Ураган»[2]. У складі «молодіжки» 20-річний хлопець дебютував 26 листопада 2003 року у грі проти молдовських однолітків (перемога 9:2) і одразу відзначився голом, а потім отримав червону картку через що пропустив наступний матч. Зіграв у 4 матчах турніру (забив 2 голи) і виграв срібні нагороди разом зі збірною[3].
2006 року потрапив до складу студентської збірної України, яка готувалася до чемпіонату світу, але до остаточної заявки не потрапив.
24 вересня 2013 року у 29-річному віці дебютував у складі національної збірної України у матчі плей-оф відбору до чемпіонату Європи проти збірної Угорщини і одразу відзначився забитим дублем[4]. Після цього Сімка зіграв у матчі-відповіді, де заробив вилучення[5], і більше у збірну не викликався.
Одружений, має доньку.
- Чемпіон України у Першій лізі: 2003/2004
- Фіналіст Кубка ліги: 2003/04
Переможець міжнародного турніру «Кубок Визволення» 2008 р.
Переможець міжнародного турніру"Кубок Галичини" (4): 2005, 2008, 2009, 2010 рр.
Срібний призер міжнародного турніру «Кубок Галичини» (2): 2003, 2004 рр.
Срібний призер міжнародного турніру «Кубок Бескидів» (2): 2010, 2011 рр.
Переможець турніру «Кубок Карпат» 2007 р[6].
Срібний призер Міжнародного турніру ім. Водяна (2): 2003, 2016 року (м. Одеса)
Бронзовий призер міжнародного турніру, присвяченого 10-літтю МФК «Борисов-900»: 2011[7]
Срібний призер турніру «Санкт-Петербурзька осінь»: 2003
- Найкращий гравець місяця у першій лізі (1): жовтень 2018[8]
- ↑ Лідер «Урагану» Андрій Сімка залишає клуб через малу зарплату. Архів оригіналу за 1 серпня 2018. Процитовано 1 серпня 2018.
- ↑ Андрій СІМКА: «На кожен гол працює вся команда». Архів оригіналу за 3 лютого 2017. Процитовано 1 лютого 2017.
- ↑ СІМКА: «Уся боротьба — ще попереду». Архів оригіналу за 3 лютого 2017. Процитовано 1 лютого 2017.
- ↑ Андрій Сімка приносить перемогу збірній України. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 31 січня 2017. [Архівовано 2017-02-02 у Wayback Machine.]
- ↑ Гол Євгена Валенко допомагає збірній Україні. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 31 січня 2017. [Архівовано 2017-02-02 у Wayback Machine.]
- ↑ Кубок Карпат. 3 тур. Архів оригіналу за 30 червня 2016. Процитовано 31 січня 2017.
- ↑ МАПИД (Минск) — Ураган (Ивано-Франковск) — 2:2 [Архівовано 3 лютого 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Андрій Сімка — найкращий гравець жовтня у Першій лізі. Архів оригіналу за 9 листопада 2018. Процитовано 8 листопада 2018. [Архівовано 2018-11-09 у Wayback Machine.]
- Ланяк, Олег; Менів, Андрій (13 травня 2008). СІМКА: «Найкращий сезон у мене - ще попереду». sport.ua. Архів оригіналу за 3 лютого 2017. Процитовано 1 лютого 2017.
- О. Ланяк, В. Горощак. Ураган: 10 років історії. — Чернівці : Буковинський видавничий дім, 2012. — 126 с. — 1250 прим.
- В. И. Братусь. Страницы истории футзала в Украине. — Київ : Логос, 2013. — 238 с. — 300 прим. — ISBN 978-966-171-737-3. (рос.)