Сімха Іцхак бен Моше Луцький
| Сімха Іцхак бен Моше Луцький | |
|---|---|
| Прізвисько | רש"י הקראי |
| Народився | 1716 або 1670[1] Луцьк, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита[1] |
| Помер | 1760[1] Чуфут-Кале[1] |
| Діяльність | письменник, бібліограф |
| Галузь | юдаїзм[2], бібліографія[2], кабала[2] і Jewish mysticismd[2] |
| Знання мов | іврит[2] |
Сімха Іцхак бен Моше Луцький (іврит: שמחה יצחק בן משה לוצקי, польська: Łucki, Сіма Ізаак; народився 1716, помер 1760 або 1766) - караїм маскил, теолог, кабалістичний[3] письменник, науковець, бібліограф і духовний лідер, відомий також як "караїмський раши" та "Олам Чаїр" (останній означає буквально "мікрокосм" - скорочення, засноване на гематрії його ім'я).
Сімха народився у Луцьку і проживав там до 1754 року, коли переїхав до Чуфут-Кале (Крим) на запрошення багатого покровителя Мордехая бен Берахаха, одного з голів місцевої громади, щоб стати новим головою їх Медресе. Він був переписувачем ранніх караїмських єврейських рукописів, писав різні дослідження теології, філософії, галахи та кабали. Його "Світло праведникам" (1757)[4] - історія караїмського юдаїзму та його література, в якій він представив силует для неписаного Закону (караїмської єврейської "неписаної" версії Мішни[5]) від Іуди бен Таббая.
У вступі до більшості своїх творів він згадав, що він був сином Мойсея, сина Сімхи, сина Йосипа, сина Ієшуа (загинув у Деражному в 1649 році під час Хмельниччини), сина Сімни, сина Єшуа, син Самуїла, зі шляхетської родини.
- ↑ а б в г д Національна бібліотека Ізраїлю
- ↑ а б в г д Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Barry Dov Walfish, "Библиография Караитика: Аннотированная Библиография Караимов И Караимизма", 2011, p.187
- ↑ "Karaite Judaism and Historical Understanding", By Fred Astren, p. 259
- ↑ "From Judah Hadassi to Elijah Bashyatchi: Studies in Late Medieval Karaite Philosophy" By Daniel Lasker. pp. 143-144
- Запис єврейської енциклопедії [Архівовано 7 червня 2021 у Wayback Machine.]