Перейти до вмісту

Сім грішників (фільм, 1940)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Сім грішників
англ. Seven Sinners Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрромантична кінокомедія Редагувати інформацію у Вікіданих
РежисерТай Гарнетт
ПродюсерДжо Пастернак
СценаристДжон Міган
Гаррі Тагенд
У головних
ролях
Марлен Дітріх
Джон Вейн
ОператорРудольф Мате
КомпозиторГанс Солтер
Френк Скіннер
МонтажТед Кент
ХудожникJack Ottersond Редагувати інформацію у Вікіданих
КінокомпаніяJoe Pasternak Productions
Дистриб'юторUniversal Pictures
Тривалість87 хвилин
МоваАнглійська
КраїнаСША
Дата виходу
Кошторис$739,000[1]
IMDbID 0033038 Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Сім грішників у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Сім грішників (англ. Seven Sinners) — романтична комедія 1940 року режисера Тейя Гарнетта. У головних ролях знімались Марлен Дітріх і Джон Вейн. Фільм створений Universal Pictures у чорно-білому кольорі.

У Великій Британії фільм має назву «Кафе семи грішників» (англ. Cafe of the Seven Sinners).

Сюжет

[ред. | ред. код]

Це історія про життя співачки Біжу Бланш (Марлен Дітріх), яка подорожує з одного острова у Південному морі на інший. Її супроводжують дезертир з морського флоту Едвард Патрік 'Маленький Нед' Фіннеган (Бродерік Кроуфорд) та фокусник й водночас кишеньковий злодій Саша Менкен (Міша Ауер). Врешті, вона зустрічає симпатичного, молодого морського офіцера, лейтенанта Дена Брента (Джон Вейн), і вони закохуються один в одного. Коли Ден обіцяє одружитися з Біжу, його командир та друзі благають залишити її.

Актори

[ред. | ред. код]

Виробництво

[ред. | ред. код]
Тей Гарнетт і Марлен Дітріх на зйомках

Дітріх щойно вибралась з кар'єрної прірви завядки фільмові «Дестрі їде знову» (1939). У цьому фільмі було багато тих самих елементів у творчому сенсі, а також майже той самий акторський склад. За свою роботу Дітріх отримала 150 000 доларів.

Фільм став другим американським фільмом для Анни Лі (там першим вийшов на екрани). Вона казала, що Марлен Дітріх наполягала на тому, щоб Лі перефарбувала світлі волосся в каштанове, для того, щоб у них не було конфліктів. Вона також розповідала, що Дітріх обрала Джона Вейна на головну чоловічу роль після того, як помітила його в комісійному магазині, та сказала продюсерові Джо Пастернаку: «Мамця хоче це на Різдво».[2]

Зйомки проходили з липня по вересень 1940 року. У 1950 році вийшов ремейк «Грішник Південного моря», з Макдональдом Кері та Шеллі Вінтерс у головних ролях.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Eyman, Scott (2015). John Wayne: The Life and Legend. Simon and Schuster. с. 109—111.
  2. Bawden, James; Miller, Ron (2016). Conversations with Classic Film Stars: Interviews from Hollywood's Golden Era. Kentucky Press. с. 209.

Посилання

[ред. | ред. код]