Сім (The Sims)
Сім — це персонаж ігор серії The Sims і SimCity, який своїм зовнішнім виглядом і поведінкою схожий на людину, а також має цілий ряд потреб, як у реальних людей. В російській мові часто уживані альтернативні терміни: «персонаж» (часто для позначення одного сіма) і «підопічні» (для позначення двох і більше сімів).
Спочатку словом «сім» (англ. Sims) стали називати віртуальних жителів SimCity, редактори журналів у своїх оглядах SimCity 1989 року[1][2][3][4].
Самі Сіми були присутні, як псевдо інтелектуальні об'єкти для того, щоб заповнити порожній простір в місті simcity. Однак багато розробників проявили інтерес до віртуальних людям і захотіли ними керувати, у результаті було вирішено створити штучного інтелекту та вдосконалити поведінка симов до повноцінних особистостей[5], після чого було остаточно вирішено, що майбутня гра стане насамперед симулятором людей, а не архітектури[6]. На розробку штучного інтелекту у команди Maxis пішов приблизно один рік[7] Як прототип віртуального інтелекту був використаний інтелект мурах з гри SimAnt 1991 року[8]. Зокрема механізм реагування мурах на різні феромони, що випускаються іншими комахами, був інтегрований в The Sims у вигляді того, що багато об'єктів на ділянці «зазивають» персонажів до себе. Це відбувається, якщо гравець натиснув на предмет, щоб персонаж взаємодіяв з ним або автоматично, якщо шкала потреб сіма низька. Наприклад, персонаж завжди знайде шлях до доступного туалету або холодильника, навіть якщо він їх ніколи не бачив і не знає, де вони повинні знаходитися[9]
При розробці другого симулятора, соціальна поведінка персонажів було вирішено значно вдосконалити, і ввести так звані бажання і страхи[10], зокрема за основу соціальної поведінки віртуальних чоловічків були взяті дослідження швейцарського психолога Карла Юнга, який ділив людей на 16 архетипів; дана система у спрощеному вигляді була здійснена в грі, в яку, крім цього, додали знаки зодіаку[11]. Також у другій частині було вирішено значно розширити романтичні взаємодії персонажівː було наприклад додано можливість займатися сексом[10].
За розробку третьої частини гри The Sims, розробники вирішили повністю переробити модель поведінки персонажів і зробити їх більш незалежними від виконання базових потреб. За задумом команди розробників, значну роль в настрої сіма повинні були грати події, що відбуваються навколо нього, наприклад успіх на роботі, самореалізація, спілкування з іншими персонажами, статус та інше. За зразок розробники взяли Піраміду потреб Маслоу[12]. Так було вирішено ввезти безліч окремих рис характеру, для чого було проведено опитування серед обраної групи людей. Кожен з групи відповідав, якими передбачуваними якостями вони володіють[13]. Інші риси характеру розробники додали, будучи натхненними вчинками деяких героїв телесеріалів: наприклад риси характеру «ощадливий» і «жебрак» були перейняті у персонажа Джорджа Костанзи[en]. з телесеріалу Сайнфелд, зокрема з епізоду, де Джордж перед своїм весіллям вирішує купити найдешевші запрошувальні листівки[13] і в результаті його наречена помирає, після того, як занадто багато злизала отруйного клею з листівок[13]. Натхненником для риси характеру «злий» послугував персонаж з мультсеріалу Сімпсони — Містер Бернс, який всіма способами прагне збільшити своє грошове стані і не гребує заради цього вдатися до найбільш жорстоким і нелюдським методів[13].
При розробці четвертої частини гри з ініціативи одного з розробників була додана можливість одностатевих стосунків, проте виявити її можна лише якщо прагнути до таких відносин в грі[14][15].
Основними характеристиками сімів, які незмінні або ж піддавалися незначної модернізації протягом всієї еволюції серії ігор The Sims, є стать (чоловічий і жіночий), вікові категорії, поведінкові моделі, типи сексуальних орієнтацій, фізіологічні потреби, бажання, страхи, мрії.
Зовнішній вигляд персонажів серії гри The Sims зазнавали сильні зміни в міру розвитку комп'ютерних технологій та іншого апаратно-програмного забезпечення. Персонажі, в більшості своїй, шаблони, тобто мають близькі подібності в рисах обличчя, в постаті і т. д. Найбільший успіх у створенні персонажів отримала The Sims 3. На відміну від The Sims 2, в цій серії гри з'явилася можливість змінювати фігуру і риси обличчя персонажів, які носили більш правдоподібний характер. Проблема персонажів ігор The Sims і The Sims 2 — крайня шаблонність. В The Sims 2 немає можливостей змінювати окремі частини тіла, а доступна можливість зробити персонажа тонким або тучнимː огрядні персонажі виглядають неправдоподібно, так як у них збільшений розмір живота, а кінцівки не відповідають пропорційності дуже великого тулуба, також у процесі гри, персонаж може придбати злегка накачане тіло, якщо займатиметься спортом. В The Sims 3 з'явилася можливість створювати огрядних персонажів, де всі частини тіла пропорційні і виглядають найбільш реалістично, а також змінювати розмір або зовнішній вигляд окремих частин тіла, наприклад: розмір грудей у жінок, рельєфність і волосатість тіла у чоловіків. В The Sims 4 з'явилася можливість змінювати форму тіла в більш дрібних подробицях, наприклад змінювати вигин хребта, форму рук, розмір ніг, розмір живота, широту плечей і тд.
У всіх оглядах ігри, рецензенти вироблені особливу або основну увагу віртуальним людям і їх штучного інтелекту, які вдосконалюється з кожною новою версією симулятораː
При огляді The Sims, більшість журналістів похвалили сімів за їх поведінку і соціальні взаємодії. Представник сайту Armchairempire назвав «людяність» персонажів і їх можливість розвивати відносини з іншими сімами головним тріумфом гри[16]. Представник Game Revolution порівняв симів з вихованцями або тамагочі, за якими потрібно доглядати і спостерігати за їх життям, однак більшість часу гравець буде змушений витрачати на задоволення базових потреб віртуальних людей[17]. Критик сайту Gamerstemple похвалив персонажів, відзначивши їх унікальність у взаємодії з іншими персонажами, що робить їх справді людяними[18], а представник IGN назвав персонажів простими, але від цього не менш чарівними[19]. Стриманий відгук про сімах залишив критик сайту Absolute Games, посилаючись на їх занадто примітивний штучний інтелект і навіть через це не рекомендує гру любителям революційного ІІ. На його думку, персонажі навіть зовні виглядають надто примітивними, хоч і зазначивши про ретельної опрацьованості їх рухів. Рецензент дорікнув персонажів за їх «курячу пам'ять»: замість збереження відносин на рівні, гравцеві необхідно постійно спілкуватися, а в іншому випадку персонажі вмить забувають про інших. Серед інших недоліків критик зазначив дуже слабку волю волю у сімів, через що вони погано задовольняють свої базові потреби, якщо ними не керувати і замість цього починають кричати і махати руками[20]. Схожої думки дотримується представник Агмсһаігемріге, зазначивши, що дуже важко постійно дбати про сон і їжу персонажа[16]. Також серед інших серйозних недоліків їм зазначалося неможливість старіти, через що дитина, яка відвідує школу, навічно залишиться такою, що в якійсь мірі ламає уявлення про сенс життя і погіршує реіграбельність гри[17].
В оглядах гри The Sims 2, критики визнали вдосконалене поведінки сімів в порівнянні з першою частиноюː Джейсон Хілл назвав віртуальних чоловічків неймовірно розумними, здатними самостійно існувати, коли гравець ними не управляє[21], Дейв Косак зазначив, що персонажі і діалоги настільки добре опрацьовані, що мимоволі гравець починає співпереживати персонажам[22], схожої думки дотримувався Ден Адамс, який похвалив персонажів за їх реалізм, зазначивши, що ті події, які люди переживають у грі, багато в чому схожі з реальністю. Наприклад, персонаж може не досягти заповітної вершини кар'єри, але вже буде мати непоганий заробіток, а якщо він не буде прибиратися у своє житло, то воно швидко перетвориться на справжній смітник[23]. На думку критика сайту Gamers Temple, віртуальні персонажі стали природніше і жвавіше, ніж коли-небудь раніше[18]. Чи Сіеніава зазначив, що поведінка персонажів дуже забавно, не позбавлене пустотливого і комедійного відтінку[16]. Іншої думки виявився Марк Крам, який, навпаки, назвав віртуальних чоловічків занадто несамостійними, що починають діяти без наказу лише в тій ситуації, коли їх шкала потреби критично низька[24]. Схожу думку висловив критик сайту Game Revolution, назвавши персонажів занадто неповороткими», так, наприклад, якщо об'єкти розташовувати близько один до одного, то персонажі часто вирішують, що не можуть там пройти і починають роздратовано кричати і махати руками[25]. Сем Бібсон, незважаючи на те, що, загалом, оцінив інтелект і прагнення персонажів, зазначив, що іноді вони починають дивно себе вести і здійснювати незрозумілі вчинки[26]. Критик сайту GamesRadar порівнює керованих персонажів з домашніми тваринами[27]. Марк Крамп визнав забавним, як персонажі можуть сходити з розуму по-своєму, якщо довести їх шкалу щастя до нуля[24].
В огляді гри The Sims 3, критиками також був похвальний ще покращений інтелект симовː На думку більшості рецензентів, персонажі в грі стали більш самостійними у порівнянні з попередньою частиною[28][29]. Джоел Лаутербах назвав персонажів найбільш зрозумілими і керованими ніж коли небудь раніше[30]. Джейсон з IGN зазначив, що персонажі тепер можуть самостійно задовольняти свої потреби за наявності необхідних благ і рідше повинні бігати до туалету або холодильника[28]. Більшість рецензентів відзначили, що зовнішність персонажів стала більш природною і відпрацьованою в дрібних деталях, персонажі отримали більш гладкі і округлені риси особи[28][29], серед нововведень критики похвалили можливість змінювати форму тіла сима[31][28][32]. Джессі зазначила, що у персонажів більше не видно зазубрених країв, як у другій частині[29]. Також рецензенти похвалили гру за те, що на настрій персонажа тепер може впливати навколишнє оточення і події, що приходять навколо нього[29][33] і також за запроваджену систему рис характеру, що дозволяє створити симов з унікальними якостями особистості, наприклад боягуз, задирака, або невротик, які в комбінації з 5 рис зрадять персонажу неповторний характер[34][35][33], що в майбутньому також сильно вплине на життя сіма і спілкування з іншими персонажами[31][29][35]. Серед додаткових переваг була відзначена нова можливість змінювати голоси симов[36], більш пророблена система взаємодій персонажів[31] і нова система нагород[33]
- Офіційний сайт(англ.) — офіційний сайт Сімс
- Офіційний сайт(рос.) — офіційний сайт Сімс
- ↑ Reviewsː SimCity Commondore 64 : [англ.] // Compute!'s Gazette for Commodore 64/128 : журнал. — PET Gazette, 1990. — № 80 (Помилка: неправильний час). — С. 64-65.
- ↑ Reviewsː SimCity : [англ.] // Compute! : журнал. — PET Gazette, 1989. — № 111 (Помилка: неправильний час). — С. 64.
- ↑ Gray-Scale Special : [англ.] // Macworld : журнал. — Mac Publishing, 1990. — № 9004 (Помилка: неправильний час). — С. 51-68.
- ↑ Railroad Tycoon : [англ.] // Amiga Power : журнал. — Future Publishing, 1991. — № 01 (Помилка: неправильний час). — С. 31.
- ↑ Thompson, Bob. (14 мая 2002). Guys and Digital Dolls. The Washington Post. Процитовано 31 жовтня 2007.
- ↑ The Sims intervies. IGN. 18 сентября 1999. Архів оригіналу за 3 липня 2015. Процитовано 6 липня 2015.
- ↑ The Sims Interview. IGN. 29 сентября 2009. Архів оригіналу за 05.07.2015. Процитовано 11.11.2016.
- ↑ The Replay Interviews: Will Wright. Gamasutra. Архів оригіналу за 14.10.2015.
- ↑ Will Wright explains what The Sims and an ant colony have in common. Engadget. Архів оригіналу за 09.08.2015. Процитовано 11.11.2016.
- ↑ а б Yi, Matthew (7 сентября 2004). Revising original Sims / Electronic Arts creates new version of popular game. Sfgate. Архів оригіналу за 27 червня 2015. Процитовано 21 квітня 2015.
- ↑ The Sims. История развития серии. Gameguru. 4 февраля 2015. Архів оригіналу за 10.07.15. Процитовано 21 квітня 2015. [Архівовано 2015-07-10 у Wayback Machine.]
- ↑ Fahey, Rob (7 апреля 2008 года). Prototyping The Sims 3. Gamesindustry. Архів оригіналу за 27 грудня 2015. Процитовано 11 листопада 2016.
- ↑ а б в г Designing Character Traits in The Sims 3. Raymazza. 5 мая 2013 года. Архів оригіналу за 27 грудня 2015. Процитовано 11 листопада 2016. [Архівовано 2015-11-10 у Wayback Machine.]
- ↑ Как в The Sims появились однополые отношения. Gametech. 7 августа 2013 года.
- ↑ How a rogue engineer brought same-sex coupling to The Sims. Gamasutra. 6 серпня 2013.
- ↑ а б в Rewiew. Armchairempire. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 6 липня 2015.
{{cite web}}:|first=з пропущеним|last=(довідка) - ↑ а б These are the people in your neighborhood. Game Revolution. 2 января 2000. Архів оригіналу за 3 липня 2015. Процитовано 6 липня 2015.
- ↑ а б The Sims Review. Gamers Temple. 19 июля 2005. Архів оригіналу за 3 липня 2015. Процитовано 6 липня 2015.
- ↑ Vincent, Lopez. (4 февраля 2004). The Sims Play god fix toilets. IGN. Архів оригіналу за 3 липня 2015. Процитовано 6 липня 2015.
- ↑ Обзор игры Sims, The. Absolute Games. 18 февраля 2000. Архів оригіналу за 3 липня 2015. Процитовано 6 липня 2015.
- ↑ Electronic Arts, M15+, RRP $89.95,. Smh. 30 сентября 2004. Архів оригіналу за 12 грудня 2010. Процитовано 23 квітня 2015.
{{cite web}}:|first=з пропущеним|last=(довідка) - ↑ Kosak, Dave (14 сентября 2004). The Sims 2. GameSpy. Процитовано 24 вересня 2013.
- ↑ The Sims 2 Review. How can a company improve on the best selling PC game of all time?. IGN. 10 сентября 2004. Архів оригіналу за 28 грудня 2015. Процитовано 23 квітня 2015.
{{cite web}}:|first=з пропущеним|last=(довідка) - ↑ а б PC Review — The Sims 2. Worthplaying. 8 октября 2004. Архів оригіналу за 13 вересня 2015. Процитовано 23 квітня 2015.
{{cite web}}:|first=з пропущеним|last=(довідка) - ↑ The Sims 2 Review. Game Revolution. 29 сентября 2004. Архів оригіналу за 27 грудня 2015. Процитовано 23 квітня 2015.
- ↑ Reed, Kristan. (22 сентября 2004). The Sims 2 Review. Eurogamer. Архів оригіналу за 27 грудня 2015. Процитовано 23 квітня 2015.
- ↑ The Sims 2 review. Архів оригіналу за 19 квітня 2015. Процитовано 23 квітня 2015.
- ↑ а б в г Ocampo, Jason (10 июля 2009 года). The Sims 3 (Collector's Edition) Review. IGN. Архів оригіналу за 6 листопада 2015. Процитовано 11 листопада 2016.
- ↑ а б в г д Littlefield, Jesse (8 октября 2009 года). PC Review — 'The Sims 3'. Worthplaying. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 11 листопада 2016.
- ↑ Lauterbach, Joel (3 июня 2009 года). The Sims 3 review. Gameplanet. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 11 листопада 2016. [Архівовано 2015-09-25 у Wayback Machine.]
- ↑ а б в VanOrd, Kevinn (1 июня 2009 года). The latest Sims game is also the greatest, striking a terrific balance between the fresh and the familiar. GameSpot. Архів оригіналу за 27 жовтня 2015. Процитовано 11 листопада 2016.
- ↑ Nickelsen, Jess (3 июня 2009 года). Well, here we are – another Sims is upon us. GameSpot. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 11 листопада 2016.
- ↑ а б в Жизнь v3.0. Absolute Games. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 11 листопада 2016. [Архівовано 2015-09-25 у Wayback Machine.]
- ↑ The Sims 3 Review. Gamespy. 1 июня 2009 года. Архів оригіналу за 9 жовтня 2015. Процитовано 11 листопада 2016.
- ↑ а б The Sims 3. Gametrailers. 8 октября 2009 года. Архів оригіналу за 4 серпня 2014. Процитовано 11 листопада 2016.
- ↑ The Sims 3 – RePlay English Review. ComputerGames. 20 июля 2009 года. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 11 листопада 2016.