Сінгапур (річка)
| Сінгапур | |
|---|---|
 | |
| 1°17′32″ пн. ш. 103°50′00″ сх. д. / 1.2922222222222° пн. ш. 103.83333333333° сх. д. | |
| Витік | |
| • координати | 1°17′32″ пн. ш. 103°50′00″ сх. д. / 1.2922222222222° пн. ш. 103.83333333333° сх. д. |
| Гирло | Сінгапурська протока |
| • координати | 1°17′18″ пн. ш. 103°51′13″ сх. д. / 1.2883333333333° пн. ш. 103.85361111111° сх. д. |
| • висота, м | 0 м |
| Країни: | Сінгапур |
| Регіон | Центральний регіон[d] Сінгапур[d] |
| Довжина | 3,7 км |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Сінгапур — одна з невеликих річок Сінгапуру, довжиною всього 3,2 км. Річка починається біля теперішнього моста Кім Сенга[en], тече середмістям старого Сінгапуру та впадає до водосховища Марина-Бей, яке відділено з 2008 року дамбою від Сінгапурської протоки.
Біля гирла Сінгапуру 1819 року було знайдено Сінгапурський камінь — велику брилу пісковика з викарбуваними на ній надписами невідомою мовою. У 1843 році камінь було зруйновано задля розширення входу до річки. Його залишки зберігаються в Національному музеї Сінгапура.[1]
У гирлі річки було засновано перше британське поселення у 1819 році. Зручна бухта, яка утворилася в місці впадіння річки до Сінгапурської протоки, використовувалась як порт у XIX столітті. Біля гирла річки у середині XIX століття був побудований форт Фуллертон, яки мав захищати вхід до річки. Втім, уже невдовзі форт було знесено, оскільки в разі війни він би забирав на себе увагу ворога, а його обстріл погрожував би центру міста.[2]
Вище за течією були побудовані три причали: човновий (англ. Boat Quay), Кларка (англ. Clarcke Quay) та Робертсона (англ. Robertson Quay).[3]
У 1977 році уряд Сінгапуру проголосив програму очищення води у річці Сінгапур та її притоках, а також у річці Калланг. Станом на 1978 рік близько 4 тисяч мешканців жили в будинках без каналізації по берегах річки Сінгапур та зливали у воду відходи власної життєдіяльності. Вуличні продавці їжі та овочів також робили великий внесок у забруднення річки. В ході програми очищення до вересня 1985 року було переселено 95 % мешканців до будинків з каналізацією. Торгівців їжею перемістили до спеціально побудованих центрів вуличного харчування. Сотні забруднювальних підприємств вивели за межі басейну річки Сінгапур, а порт перенесли на південно західне узбережжя, в район Пасір-Панджанг. Було вивезено 40 тисяч м3 твердих відходів з дна річки. Після прибирання основних джерел забруднення вдалося очистити русла річок та підтримувати їх чистими. За оцінками дослідників, вартість програми з очищення річок басейну Каллангу та Сінгапуру обійшлася від 160 до 240 мільйонів доларів США.[4]
У 2008 році було збудовано дамбу Марина-Барраж[en], яка перетворила устя річки Сінгапур у прісноводне водосховище.
- ↑ Vernon Cornelius-Takahama. Singapore Stone [Архівовано 29 листопада 2020 у Wayback Machine.]. Singapore Infopedia, 2005. (англ.)
- ↑ Vernon Cornelius-Takahama & Damien Wang. Singapore River: Historical Overview [Архівовано 11 листопада 2017 у Wayback Machine.]. Singapore Infopedia, 2005. (англ.)
- ↑ Singapore River. RobertsonQuay site [Архівовано 3 листопада 2017 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ Joshi, Yugal Kishore; Tortajada, Cecilia; Biswas, Asit K. (2012). Cleaning of the Singapore River and Kallang Basin in Singapore: Human and Environmental Dimensions. AMBIO. 41 (7): 777—781. doi:10.1007/s13280-012-0279-0. ISSN 0044-7447.(англ.)
