Сіньковський Юрій Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юрій Сіньковський
Юрій Олександрович Сіньковський
 Полковник
Загальна інформація
Народження16 червня 1970(1970-06-16) (54 роки)
Кривий Ріг
Військова служба
Роки служби2014—2015, 2022—2023
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Механізовані війська
Формування
 40 ОМПБ
Війни / битвиВійна на сході України
Командування
2014
 40 ОМПБ, заступник командира
2022 - 2023
 129 ОБрТрО, командир бригади
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «Народний Герой України»
Орден «Народний Герой України»
CMNS: Сіньковський Юрій Олександрович у Вікісховищі

Ю́рій Олекса́ндрович Сінько́вський (нар. 16 червня 1970) — полковник Збройних сил України, командир 129-ї окремої бригада територіальної оборони.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Юрій Олександрович народився 16 червня 1970 року[1] у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області.[джерело?]

У період з 1985 по 1987 рік проходив навчання у Київському Суворівському училищі. Отримав вищу військову освіту за спеціальністю — інженер з експлуатації колісно-гусеничної техніки (Омське загальновійськове командне училище імені М. В. Фрунзе).[джерело?]

З 1987 по 2004 рік проходив військову службу. Займав посади: командир механізованого взводу, командир гранатометного взводу(АГС), командир механізованої роти, заступник командира батальйону з бойової підготовки, командир механізованого батальйону.[джерело?]

З березня 2014 по березень 2015 року був заступником командира з бойової підготовки в/ч В2603 батальйону «Кривбас».

На виборах до Дніпропетровської обласної ради 2015 року балотувався від партії «УКРОП».

У 2022 році був призначений командиром 129-ї окремої бригади територіальної оборони[2].

В травні 2023 звільнений з посади комбрига. Цьому передували гучні скандали, пов’язані з поганим оснащенням бійців на передовій [3]

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Нагородження, звання «Народний герой України»
    Нагородження, звання «Народний герой України»

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Кандидати до Дніпропетровської обласної ради — Центральна виборча комісія. Архів оригіналу за 18 листопада 2015. Процитовано 15 листопада 2015.
  2. ↑ Командир 129-ї криворізької бригади ТРО Ю. Сіньковський: Таку допомогу, яку отримала наша бригада від Військової адміністрації Кривого Рогу, не отримала жодна бригада в Україні
  3. ↑ Юрія Сіньковського звільнили з посади командира 129 бригади ТрО. Хто замість нього?.
  4. ↑ Указ Президента України №640/2014. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 11 грудня 2021. Процитовано 17 лютого 2019.
  5. ↑ Легендарного полковника из Кривого Рога наградили званием Народный Герой | Первый Криворожский. 1kr.ua (рос.). Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 12 вересня 2019.
  6. ↑ 24-та церемонія “Народний герой”: у Вінниці нагородили посмертно загиблих розвідників Шаповала і Возного. Новинарня (укр.). 19 серпня 2017. Архів оригіналу за 17 березня 2020. Процитовано 12 вересня 2019.
  7. ↑ Цензор.НЕТ. Стартують вибори нової нагородної ради ордена "Народний герой України", - Бутусов. Цензор.НЕТ (укр.). Архів оригіналу за 6 листопада 2019. Процитовано 12 вересня 2019.
  8. ↑ Указ Президента України від 2 березня 2023 року № 123/2023 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела

[ред. | ред. код]
Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сіньковський_Юрій_Олександрович&oldid=43451949