Перейти до вмісту

Сіпріан Кацаріс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Сіпріан Кацаріс
фр. Cyprien Katsaris
Основна інформація
Дата народження5 травня 1951(1951-05-05)[1][2][3] (73 роки)
Місце народженняМарсель[1]
Роки активності1966 — тепер. час
Громадянство Франція
ВіросповіданняСаєнтологія
Професіїпіаніст, композитор, музичний педагог
ОсвітаПаризька вища національна консерваторія музики й танцю
ВчителіAline van Barentzend, Monique de la Brucholleried, Дьордь Цифра, René Le Royd і Jean Hubeaud
Відомі учніApostolos Paliosd
Інструментифортепіано
Жанрикласична музика
ЛейблиWarner Classics, Piano 21d, Teldecd, Fryderyk Chopin Instituted, Challenge Recordsd, Sony Classicald, Saphir Productionsd, Q2303178? і Deutsche Grammophon
Нагороди
cyprienkatsaris.net
CMNS: Файли у Вікісховищі

Сіпріан Кацаріс (фр. Cyprien Katsaris, грец. Κυπριανός Κατσαρής; 5 травня 1951(1951-05-05), Марсель) — франко-кіпрський піаніст-віртуоз, музичний педагог і композитор. Він відомий своїм вишуканим звучанням, бездоганним володінням голосоведенням і майже невимушеним фізичним контролем техніки.

Біографія

[ред. | ред. код]

Кацаріс народився в Марселі, Франція. Він почав грати на піаніно, коли йому було чотири роки, у Камеруні, де він виріс. Його першою вчителькою була Марі-Габріель Луверс[4].

Кацаріс вивчав фортепіано в Паризькій консерваторії у Аліне ван Баренцен (учениця Елі Міріама Делаборда, сина Шарля Валентена Алькана) і Монік де ла Брухоллері (учениця Еміля фон Зауера, який був учнем Ференца Ліста). Невеликий час він навчався у Дьордя Цифра. У 1969 році Кацаріс отримав першу премію консерваторії по фортепіано[5]. Окрім гри на фортепіано, Кацаріс вивчав камерну музику у Рене Леруа та Жана Юбо, за що він отримав першу премію в 1970 році[6].

Сіпріан Кацаріс дав свій перший публічний концерт у Парижі, в Театрі Єлисейських полів 8 травня 1966 року. Він виконав «Угорську фантазію» Ліста з симфонічним оркестром Іль-де-Франс під керівництвом Рене-П'єра Шуто. Відтоді він часто виступає з багатьма оркестрами та диригентами[7].

Кацаріс став другим музикантом, який записав всі транскрипції Ліста дев'яти симфоній Бетховена після Іділь Бірет. Він також записав музику Моцарта, Шопена, Гріга та інших композиторів, у тому числі рідкісну фортепіанну версію «Пісні про Землю» Густава Малера з Бріґітте Фассбендер і Томасом Мозером.

У 2001 році Кацаріс створив власний лейбл звукозапису «Piano 21».

У 2019 році Сіпріан Кацаріс відвідав Україну, виступивши на відкритті V міжнародного фестивалю класичної музики «Odessa Classics» в Одесі[8].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #124953913 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ SNAC — 2010.
  3. ↑ Musicalics
  4. ↑ Dubal, David (2004). The Art of the Piano: Its Performers, Literature, and Recordings (англ.). Amadeus Press. ISBN 9781574670882.
  5. ↑ Slonimsky, Nicolas (1 січня 2001). Baker's biographical dictionary of musicians (англ.). Schirmer Books. ISBN 9780028655710. Процитовано 19 травня 2016.
  6. ↑ Sadie, The late Stanley; Tyrrell, John (25 січня 2001). The New Grove Dictionary of Music and Musicians: 29 volumes with index (англ.). OUP USA. ISBN 9780195170672. Процитовано 19 травня 2016.
  7. ↑ Schonberg, Harold C. (1 січня 1987). Great Pianists (англ.). Simon and Schuster. с. 456. ISBN 9780671638375. Процитовано 19 травня 2016.
  8. ↑ Населенко, 2019.
  9. ↑ Abitbol, Jean (1 січня 2006). Odyssey of the Voice (англ.) (вид. Plural Publishing). Plural Publishing. с. 373. ISBN 9781597568050. Процитовано 19 травня 2016.
  10. ↑ Journal of the American Liszt Society (англ.). Т. 14. American Liszt Society. 1983. с. 80.
  11. ↑ Katsaris, Cyprien – UNESCO Celebrity Advocates. portal.unesco.org. UNESCO. 23 лютого 2005. Процитовано 15 вересня 2011.
  12. ↑ Emilie, Drouinaud (23 березня 2011). Katsaris, ténor lyrique du piano. SudOuest.fr (фр.). Sud Ouest. Процитовано 19 травня 2016.
  13. ↑ (en) Speech by Mr. Eleftheros P. Ioannou Member of the Board of Directors of the Nemitsas Foundation. www.nemitsasfoundation.org. Nemitsas Foundation. 16 вересня 2011. Архів оригіналу за 25 квітня 2012. Процитовано 25 жовтня 2011. [Архівовано 2012-04-25 у Wayback Machine.]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сіпріан_Кацаріс&oldid=43887594