Сіробаба Володимир Якович

Сіробаба Володимир Якович
Сіробаба Володимир Якович
Народився	21 січня 1924 ; Черкаське, Слов'янський район, Бахмутська округа, Донецька губернія, Українська СРР, СРСР
Помер	1 грудня 2001 (77 років) ; Київ, Україна
Поховання	Байкове кладовище
Країна	СРСР; Україна
Діяльність	журналіст, політик
Партія	КПРС
Нагороди	;
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сіробаба.

Володи́мир Я́кович Сіроба́ба (21 січня 1924(19240121), село Черкаське, тепер Слов'янського району Донецької області — 1 грудня 2001, місто Київ) — український радянський партійний журналіст, політичний діяч. Депутат Верховної Ради УРСР 7—11-го скликань. Член Ревізійної комісії КПУ в 1966—1971 р. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1971—1976 р. Член ЦК КПУ в 1976—1990 р.

Біографія

У листопаді 1941 — 1948 року — в Червоній армії: заступник командира 1-ї стрілецької роти по політичній частині 1175-го стрілецького полку 347-ї стрілецької дивізії; комсомольський організатор 184-го гвардійського артилерійсько-мінометного полку 5-го Донського козачого корпусу. Учасник німецько-радянської війни.

Член ВКП(б) з 1943 року.

З 1948 року — на журналістській роботі в Сталінській області: кореспондент РАТАУ у місті Жданові, заступник редактора газети «Радянська Донеччина».

Закінчив Сталінський державний педагогічний інститут.

У 1958—1965 роках — редактор газети «Радянська Донеччина». Був першим головою бюро Донецької обласної журналістської організації.

У 1965—1966 роках — заступник редактора газети ЦК КПУ «Радянська Україна».

У 1966—1975 роках — відповідальний редактор газети ЦК КПУ «Правда Украины».

У 1969—1987 роках — голова правління Спілки журналістів України (до обрання на керівну посаду був секретарем СЖУ^[1]).

Здійснив творче оформлення статті Олександра Гіталова «Дума про хліб».

У 1975—1988 роках — відповідальний редактор газети ЦК КПУ «Радянська Україна».

Потім — на пенсії в Києві. Входив до складу ради Організації ветеранів України.

Помер на 78-му році життя 1 грудня 2001 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 49а, 50°25′0.32″ пн. ш. 30°30′6.46″ сх. д. / 50.4167556° пн. ш. 30.5017944° сх. д. / 50.4167556; 30.5017944).

Звання

старший сержант
гвардії старшина

Нагороди

орден Трудового Червоного Прапора (1962)
орден Вітчизняної війни 1-го ст. (1985)
орден Вітчизняної війни 2-го ст. (1945)
орден Червоної Зірки (1942)
орден Дружби народів (22.11.1984)
ордени
медалі
заслужений працівник культури Української РСР
заслужений журналіст Української РСР

Примітки

↑ Кінолітопис 1966—1975. ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного^{[недоступне посилання]}

Література

Депутати Верховної Ради УРСР. 11-е скликання — 1985 р.
Слово — зброя? — К.: ЕксОб, 2009.

Джерела

Наші редактори [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Пам'ятай про пекаря

[1] Кінолітопис 1966—1975. ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного^{[недоступне посилання]}

[1]