Сісаванг Вонг
Сісаванг Вонг лаос. ພຣະບາທສົມເດັຈພຣະເຈົ້າມະຫາຊີວິຕສີສວ່າງວົງສ໌ | |||
| |||
---|---|---|---|
28 квітня 1904 — 29 жовтня 1959 | |||
Попередник: | Кхам Сук | ||
Наступник: | Сісаванг Ваттана | ||
Народження: |
14 липня 1885[1][2] Луанґпхабанґ, Лаос | ||
Смерть: |
29 жовтня 1959[1] (74 роки) Луанґпхабанґ, Лаос | ||
Країна: | Лаос | ||
Освіта: | École Nationale de la France d'Outre-Merd | ||
Батько: | Кхам Сук | ||
Шлюб: | Kham-Oun Id | ||
Діти: | Сісаванг Ваттана | ||
Нагороди: | |||
Сісаванг Вонг (лаос. ພຣະບາທສົມເດັຈພຣະເຈົ້າມະຫາຊີວິຕສີສວ່າງວົງສ໌; 14 липня 1885 - 29 жовтня 1959) — король Луанґпхабанґу, від 1946 — королівства Лаос. Правив від 28 квітня 1904 року до своєї смерті 29 жовтня 1959 року.
Він народився в місті Луанґпхабанґ 14 липня 1885 року. Його батьком був Закарін, король Луанґпхабанґу, а матір'ю — королева Тонгсі. Сісаванг здобув освіту в ліцеї Шаселу-Лаубат в Сайгоні та l'Ecole Coloniale в Парижі. У нього було 50 дітей від 15 дружин, двоє з яких були його зведеними сестрами і одна племінницею. Чотирнадцять його дітей загинули одночасно на Меконгу під час аварії човна.
Сісаванг став королем Луанґпхабанґу після смерті батька, 25 березня 1904 року. Тоді Луангпхабанг був французьким протекторатом у межах Французького Індокитаю. У 1931 році він приєднав до свого королівства провінцію Хуапхан, у 1942 — Сіангкхуанг і В'єнтьян; у 1946 — Тямпасак і Сайбурі.
Сісаванг був прихильником французького панування в Лаосі, і в 1945 році він відмовився співпрацювати з лаоськими націоналістами, які скинули його, проголосивши країну незалежною. У квітні 1946 року французи повернули собі владу в країні і відновили на посаді короля.
Незадовго до смерті, 1959 року, Сісаванг зробив своїм регентом спадкового принца Сісаванга Ваттану, який зайняв лаоський трон після його смерті[3]. Кремацію тіла Сісаванга здійснили та поховали в місті Ват-Тат-Луанг.
- Великий хрест Королівського ордена Камбоджі — 1905
- Великий Хрест ордена Дракона Аннама — 1905
- Відзнака Золотого Гонга, 1 клас (Аннам)
- Великий хрест ордена Почесного легіону —
- Великий офіцер ордена Чорної зірки Французького Беніну — 1935
- Великий офіцер ордена Корони Бельгії — 1935
- Офіцер Ордена мистецтв та літератури Франції — 1949
- Croix de guerre des Théâtres d'opérations extérieurs з пальмою (Франція) - 1949
- Кавалер ордена Королівського дому Чакрі (Таїланд) — 1955
- Великий хрест ордена За заслуги перед В'єтнамом — 1955
- ↑ а б Find a Grave — 1996.
- ↑ Munzinger Personen
- ↑ KING OF LAOS DIES IN PALACE' AT 74; Ruler in Southeast Asi, Since 1905… — Free Preview — The New York Times. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 25 жовтня 2020.
- Народились 14 липня
- Народились 1885
- Уродженці Луанґпхабанґа
- Померли 29 жовтня
- Померли 1959
- Померли в Луанґпхабанґу
- Лицарі Великого хреста ордена Нідерландського лева
- Офіцери Ордена мистецтв та літератури
- Нагороджені Великим Хрестом ордена Почесного легіону
- Кавалери ордена «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина»
- Великі офіцери ордена Корони
- Королі Лаосу
- Королі Луанґпхабанґу