Сітяєв Юрій Миколайович

Зовнішні відеофайли
	"Лицарі Небесної варти" Юрій Ситяєв на YouTube // Телеканал Лтава, 15 квітня 2015

Сітяєв Юрій Миколайович
Сітяєв Юрій Миколайович;
Старший солдат
Загальна інформація
Народження	3 лютого 1977; Донецьк
Смерть	23 травня 2014 (37 років); Золотий Колодязь, Донецька область; (Загиблий у бою)
Громадянство	Україна
Псевдо	«Сітяй»
Військова служба
Роки служби	1995—1997, 2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	93 ОМБр
Війни / битви	Миротворча місія в Югославії; Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Ю́рій Микола́йович Сітя́єв (3 лютого 1977, м. Донецьк, Українська РСР — 23 травня 2014, с. Золотий Колодязь, Добропільський район, Донецька область, Україна) — український військовослужбовець, миротворець, десантник, танкіст, старший солдат Збройних сил України. Учасник російсько-української війни. Позивний «Сітяй».

Життєпис

Юрій Сітяєв народився в Донецьку. З дитячих років проживав у місті Кобеляки на Полтавщині. 1991 року закінчив 8 класів середньої школи №2 міста Кобеляки, 1995 року — Кобеляцьке професійно-технічне училище. Того ж року був призваний на військову службу в аеромобільні війська. В 1996—1997 роках у званні старшого солдата брав участь в обмеженому контингенті миротворчих сил в Югославії на посаді старшого механіка-водія танку Т-64Б. Після демобілізації повернувся в Кобеляки.

2 квітня 2014 року призваний на військову службу за частковою мобілізацією як доброволець. Юрій Сітяєв сам прийшов до війсккомату, як він сказав матері, — щоб не було соромно перед пам'яттю діда, інваліда Великої вітчизняної війни.

Старший солдат, механік-водій танка 93-ї окремої механізованої бригади, в/ч А1302, Черкаське.

З травня брав участь в антитерористичній операції на посиленні блокпостів у Добропільському районі Донецької області.

Загинув 23 травня 2014 року від кулі снайпера під час нападу терористів на блокпост поблизу села Золотий Колодязь на трасі Добропілля — Краматорськ. За розповідями товаришів по службі, у той день близько 15:00 на блокпост під'їхав автомобіль патрульно-постової служби та інкасаторський мікроавтобус. В цей час українські бійці укріплювали свої позиції. З автомобілів вийшли озброєні чоловіки й кинули шумові гранати, а потім відкрили прямий вогонь. Старші солдати Юрій Сітяєв та Андрій Абросімов, як найбільш досвідчені, першими вступили у бій. Вони прийняли удар на себе й загинули від кульових поранень, ще два військовослужбовці дістали поранень, але атаку було відбито. Важкопоранений старший сержант Андрій Дерило помер 9 червня у київському шпиталі.

Терористи застосували таку ж саму тактику, як і напередодні під час нападу на блокпост 51-ї бригади поблизу Волновахи.

26 травня Юрія поховали на міському кладовищі в Кобеляках. Залишились мати Тетяна Петрівна Опришко, батько Микола, молодший брат Роман, сестра Наталя, яка мешкає у Москві, та 17-річна донька Аліна.

Нагороди та звання

19 липня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[1].

Рішенням 40-ї сесії Кобеляцької районної ради 6-го скликання від 08.09.2015 № 17 присвоєне звання «Почесний громадянин Кобеляцького району» (посмертно)^[2].

Рішенням Полтавської обласної ради нагороджений відзнакою «За вірність народу України» І ступеня (посмертно): на визнання вагомих особистих заслуг перед Полтавщиною та Україною занесений до Книги Пошани Полтавської обласної ради.

Вшанування пам'яті

У вересні 2014 року Кобеляцька міська рада ухвалила рішення пойменувати один із провулків міста на честь Юрія Сітяєва^[3].

14 жовтня 2015 року в місті Кобеляки на фасаді загальноосвітньої школи № 2 імені Олеся Гончара по вулиці Шевченка, 34/37, де навчався Юрій Сітяєв, відкрито меморіальну дошку на його честь^[4].

23 травня 2016 року біля села Золотий Колодязь на місці колишнього блокпоста відкрито пам'ятний знак на честь трьох загиблих бійців 93-ї механізованої бригади, серед яких ім'я старшого солдата Юрія Сітяєва^[5].

Примітки

Джерела

Сітяєв Юрій Миколайович // Книга пам'яті полеглих за Україну.
Сітяєв Юрій Миколайович // Український меморіал.
Сітяєв Юрій Миколайович^{[недоступне посилання з липня 2019]} Сайт Полтавської обласної ради.
Кобелячани попрощались з героєм // Тижневик «ЕХО», 27 травня 2014.
23 травня 2014-го. Бій біля Золотого колодязя. Перші втрати 93-ї бригади // Facebook Юрій Бутусов, 23 травня 2015.

[1] Указ Президента України №599/2014 «Про відзначення державними нагородами України»

[2] Список жителів Кобеляцького району, яким присвоєно звання "Почесний громадянин Кобеляцького району". Архів оригіналу за 21 березня 2016. Процитовано 15 липня 2017. [Архівовано 2016-03-21 у Wayback Machine.]

[3] В Кобеляках з'явиться провулок Юрія Сітяєва, названий на честь загиблого героя // «Полтавщина», 12 вересня 2014

[4] У Кобеляках відкрили меморіальну дошку Юрію Сітяєву // «ЕХО», 14 жовтня 2015

[5] Донбас: 23 травня ці хлопці загинули внаслідок атаки терористів // DDK.dn.ua, 23 травня 2016

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]