Перейти до вмісту

Сіґурд Аґрелль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Пер Сіґруд Аґрелль
швед. Sigurd Agrell
Народився16 січня 1881(1881-01-16)[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Q10658435?, Швеція[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер19 квітня 1937(1937-04-19)[1][2] (56 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Lund Cathedral parishd, Швеція[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняПівнічне кладовище Лундаd[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаШвеція Швеція
Діяльністьмовознавець, перекладач, поет, письменник Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materУніверситет Уппсала Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьмовознавство
ЗакладЛундський університет
ЧленствоLes quatre diablesd Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиJan Agrelld
Ivar Agrelld Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Сіґурд Аґрелль у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Пер Сіґруд Аґрелль (16 січня 1881, Вермланд — 19 квітня 1937, Лунд) — шведський поет, перекладач, знавець рун і викладач слов'янознавства в Лундському університеті.

Життя та внесок

[ред. | ред. код]

У шістнадцять років Аґрелль почав писати вірші, поки ходив до школи в Еребру. Середню освіту він здобув у латинській школі в Норрмальмі, яку закінчив у 1898 році. Тоді він вступив в Уппсальський університет, який закінчив у 1907 році з ліценціатом. Потім він продовжив свою академічну кар'єру в Лундському університеті, де у 1908 році почав писати докторську роботу про вид у польській мові. У 1909 році став доктором наук і одержав посаду доцента в університеті. Перекладав твори російських поетів і письменників, зокрема в 1925 році закінчив роботу над перекладом роману Льва Толстого «Анна Кареніна».

У 1921 році Аґрелль став професором слов'янознавства.

Він був одружений з Анною Ельвірою Остерман. Їхній син Ян Аґрелль був військовим психологом, а Івар Аґрелль — зоологом.

Аґрелль був першим, хто розрізняв поняття виду дієслова та роду дії.

Вибрані праці

[ред. | ред. код]
  • Aspektänderung und Aktionsartbildung beim polnischen Zeitworte. Ein Beitrag zum Studium der indogermanischen Präverbia und ihrer Bedeutungsfunktionen. (Зміна виду та побудова родів дії з обставинами часу в польській мові. Внесок до вивчення індоєвропейських прадієслів і їхніх функціональних значень) В: Acta Universitatis Lundensis. Том 4, № 2, 1908 (дисертація).
  • Intonation und Auslaut im Slavischen. (Інтонація та кінцеві звуки в складах у слов'янських мовах) 1913.
  • Zur slavischen Lautlehre. (Про слов'янську фонетичну систему) 1915.
  • Slavische Lautstudien. (Слов'янська фонетика) 1917.
  • Runornas talmystik och dess antika förebild. 1927.
  • Rökstenens chiffergåtor och andra runologiska problem. 1930 (runeberg.org).
  • Senantik mysteriereligion och nordisk runmagi: en inledning i den nutida runologiens grundproblem. 1931.
  • Lapptrummor och runmagi: tvenne kapitel ur trolldomsväsendets historia. 1934 (runeberg.org).
  • Die pergamenische Zauberscheibe und das Tarockspiel. 1936.
  • Die Herkunft der Runenschrift. (Походження письма рунів) 1938.

Література

[ред. | ред. код]
  • Nils Håkanson: Sigurd Agrell, 1881—1937. In: Svensk översättarlexikon. Södertörns högskolebibliotek. (oversattarlexikon.se).

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Ek S. P Sigurd Agrell — 1917. — Т. 01. — С. 282.
  2. ↑ а б в г Sveriges dödbok 1830–2020 — 8 — Sveriges Släktforskarförbund, 2021.
  3. ↑ Agrell, Per Sigurd — Svenskagravar.se.


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сіґурд_Аґрелль&oldid=41171402