Сіґурд Перстень
| Сіґурд I | |
|---|---|
давньоскан. Sigurðr hringr  | |
 | |
| Народився | невідомо |
| Помер | близько 770 ·загибель у битві |
| Національність | свей |
| Учасник | Битва при Броваллі |
| Титул | конунг |
| Посада | король Швеції[d] і міфічний корольd |
| Термін | 750—770 роки |
| Попередник | Гаральд Боєзуб |
| Наступник | Рагнар Лодброк |
| Конфесія | поганство |
| Рід | Скельдунґи |
| Батько | Рандвер Радбартсон |
| У шлюбі з | Альґільда Альфдоттір |
| Діти | 1 син |
Сіґурд I Перстень або Кільце (Sigurðr hringr; ? — близько 770) — напівлегендарний конунг Свеаланда та Данії у 750—770 роках.
Гальфдан Сміливий (помер 650), Конунг Сконе
- Івар Широкі Обійми (650—700), Конунг Сконе
- Ауд Багата (VIII століття), дочка Івара
- Гаральд Боєзуб, Конунг Данії
- Гальфдан Старий, Конунг Північної Ютландії
- Ануло або Геммінґ, Конунги Данії
- Рорик Ютландський, Конунг Фрисландії
- Рандвар Радбартсон, Конунг Ґардарікі
- Сіґурд Перстень, Конунг Ґардарікі
Походив з роду Скьйольдунґів та був пов'язаний з династію Інґлінґів. Син Рандвара Радбартсона (Валдарсона), що був конунгом Ґотланда, згодом Ґардарікі — був засновником Альдейґьюборґа (Старої Руси). Ймовірно намагався стати конунгом Упсали та усього Свеаланда. Щодо цього існують розбіжності: одні дослідники вважають, що Рандвер зміг стати головним конунгом свеїв, за іншими гіпотезами — залишався в Ґардарікі. Про місце й дату народження Сігурда замало відомостей, відповідно до однієї з саг — близько 705 року. Після смерті батька Сігурд став конунгом Альдейґьюборґа, але вирішив боротися за владу Свеаланді.
Близько 750 року виступив проти свого стрийка — дансько-свейського конунга Гаральда Боєзуба, якого переміг у битві при Браваллі або Бравеллірі в Естерґьотланді. Після цього стає конунгом Данії. Того ж року переміг Ейстейна, сина Гаральда Боєзуба, який отаборився в Упсалі. Внаслідок цього Сігурда оголошено великим конунгом Свеаланда. Саксон Граматик у своїх «Діяннях данів» вказує, що Сігурд був продовжувачем династії Інглінгів.
Здійснював походи проти балтійських племен, до Ґотланду, вендів. У праці Гельмольда «Хроніка слов'ян» йменується Сівардом (саксонський аналог ім'я Сіґурд). Там йдеться, що венди (слов'яни) не лише відбили напад конунга, а й здійснювали успішні грабіжницькі атаки на його володіння в Ютландії та на о. Фюн.
Панував доволі довго. За легендою на схилі років він закохався в молоду дівчину Альвсоль, проте її родичі були проти шлюбу. Сігурд напав на братів Альвсоль, але був смертельно поранений у бою. Потенційна наречена на той час уже була мертва: не бажаючи виходити заміж за старого, вона випила отруту.
Дружина — Альґільда, донька Альфа, конунга Альвхейм
Діти:
- Раґнар Лодброк, конунг у 770—796 роках
- Sturluson, Snorri. Heimskringla: History of the Kings of Norway, trad. Lee M. Hollander. Reprinted University of Texas Press, Austin, 1992. ISBN 0-292-73061-6
- Fornnordiskt lexikon, sammanställt av Åke Ohlmarks, Tiden, 1983, ISBN 91-550-4044-6