ТЕС Балканабат
| 39°30′38″ пн. ш. 54°19′37″ сх. д. / 39.51055556° пн. ш. 54.32694444° сх. д. | ||||
| Країна |  Туркменістан  | |||
|---|---|---|---|---|
| Розташування | Туркменістан | |||
| Введення в експлуатацію | 1963 – 1968 (турбіни 1 – 4, виведені з експлуатації), 2003 (турбіни 5 – 7), 2010 (турбіни 8 – 9) | |||
| Модернізація | 1970-ті (заміна турбін 1- 4) | |||
| Вид палива | природний газ | |||
| Енергоблоки | 4х12 (турбіни 1 – 4, виведені з експлуатації), 3х42 (турбіни 5 – 7), 2х127 (турбіни 8 – 9) | |||
| Турбіни | 4 газотурбінні установки Нєвський завод ГТ-700-12М, замінені на 4 ГТГ-12 (турбіни 1 – 4, виведені з експлуатації), 3 газові General Electric PG6581-B (турбіни 5 – 7), 2 газові General Electric типу PG9161-E (турібни 8 – 9) | |||
| Електрогенератори | 3 General Electric (турбіни 5 – 7) | |||
| Встановлена електрична потужність | 380 | |||
| ідентифікатори і посилання | ||||
  ТЕС Балканабат | ||||
 | ||||
39°30′38″ пн. ш. 54°19′37″ сх. д. / 39.51056° пн. ш. 54.32694° сх. д.{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний тег на сторінку
ТЕС Балканабат – теплова електростанція у Туркменістані, розташована у прикаспійському регіоні країни. В часи СРСР була відома як Небіт-Дагська ГРЕС.
У 1963 – 1968 роках на майданчику станції ввели в дію чотири газотурбінні установки від Нєвсього заводу типу ГТ-700-12М потужністю по 12 МВт. У 1970-х їх замінили на таку ж кількість газотурбінних установок ГТГ-12 (судові конвертовані двигуни типу ДЦ59) з тією саме одиничною потужністю.[1][2]
В 2003 році застаріле обладнання замінили на три газові турбіни General Electric типу PG6581-B потужністю по 42 МВт, встановлені на роботу у відкритому циклі.
У 2010-му ввели в експлуатацію дві газові турбіни General Electric типу PG9161-E потужністю по 127 МВт, так само встановлені на роботу у відкритому циклі (втім, не виключене їх використання для створення комбінованого парогазового циклу). Як наслідок, загальна потужність станції досягнула 380 МВт.
Станція розрахована на використання природного газу. Ще в 1952-му до Небіт-Дагу подали попутній нафтовий газ з розташованих неподалік родовищ Небіт-Даг та Гумдаг (що започаткувало використання блакитного палива у Туркменістані). А у 1975-му через Небіт-Даг пройшла III черга системи "Середня Азія – Центр", туркменська ділянка якої наразі діє як газопровід Окарем – Гарабогаз.
Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованим на роботу під напругою 35 кВ та 110 кВ.[3][4][5][6]
- ↑ Бондаренко А.С., Каллаш В.Л., Литвин А.А., Государственное предприятие Научнопроизводственный комплекс газотурбостроения «Зоря»-«Машпроект», г. Николаев Опыт эксплуатации конвертированных судовых газотурбинных двигателей в энергетике (PDF).
- ↑ www.azietq.com/о нас. webcache.googleusercontent.com. Процитовано 8 квітня 2023.
- ↑ Balkanabat OCGT Power Plant Turkmenistan - GEO. globalenergyobservatory.org. Процитовано 8 квітня 2023.
- ↑ Balkanabat Simple Cycle Power Plant.
- ↑ Carmen (21 січня 2022). Balkanabat Power Plant II, Turkmenistan. Power Technology (амер.). Процитовано 8 квітня 2023.
- ↑ ГАЗОПРОВОД “СРЕДНЯЯ АЗИЯ – ЦЕНТР”: РОЖДЕНИЕ ЛЕГЕНДЫ (PDF).