ТЕС Ембакасі
| 1°20′30″ пд. ш. 36°52′24″ сх. д. / 1.3415555555556° пд. ш. 36.873277777778° сх. д. | ||||
| Країна |  Кенія | |||
|---|---|---|---|---|
| Розташування | Кенія, південний схід Найробі | |||
| Введення в експлуатацію | 2000 та 2006 (Aggreko), 2011 (газотурбінна) | |||
| Модернізація | демобілізовано у 2002 та 2012 (Aggreko), починаючи з 2016 (газотурбінна) | |||
| Вид палива | нафтопродукти | |||
| Енергоблоки | 2х30 (газотурбінна) | |||
| Турбіни | дизель-генератори (Aggreko), газові John Brown Frame 6 (газотурбінна) | |||
| Встановлена електрична потужність | до 190 (Aggreko), 60 (газотурбінна) | |||
| ідентифікатори і посилання | ||||
  ТЕС Ембакасі | ||||
 | ||||
ТЕС Ембакасі — резервна теплова електростанція в Кенії, що періодично діє у столиці країни Найробі.
Починаючи з 2000-го, через кілька маловодних років підряд Кенія, що до того спиралась на гідроенергетику, почала відчувати різкий дефіцит електроенергії. Це вкрай негативно впливало на економіку країни, сільськогосподарський експорт якої потребував стабільної роботи рефрижераторних потужностей. З метою виправлення ситуації країна почала залучати для тимчасової роботи дизель-генераторні установки, котрі могли бути швидко доставлені та змонтовані. У столичному регіоні їх розміщували на південно-східній околиці Найробі біля підстанції Ембакасі.
В 2000 році замовлення на 105 МВт потужностей розділили між компаніями Aggreko, Cummins and Duetz.[1] Дві останні отримали підряд на 30 МВт кожна, при цьому Cummins перебазувала у Кенію електростанцію із 39 дизель-генераторів, котра перед тим два роки працювала у Гані, що також стикнулась з проблемою нестачі води для своїх ГЕС.[2] Aggreko надала найбільший парк генераторів — 45 МВт — та працювала в країні ще два роки.
В 2006-му, коли знов виникла невідкладна потреба у додаткових потужностях, Aggreko обрали єдиним виконавцем контракту, за яким на майданчику у Ембакасі спершу розмістили генератори на 60 МВт.[3] Станом на 2009 рік тут уже також діяла друга черга потужністю 50 МВт,[4] а з Aggreko уклали новий контракт на додаткові 80 МВт.[5] Втім, вже до кінця 2012-го всі дизель-генератори Aggreko з ТЕС Ембакасі були демобілізовані.[6]
Окрім залучення пересувних електростанцій іноземних підрядників, кенійці на певний час розмістили біля підстанції Ембакасі дві свої газові турбіни, які до 2011 року працювали в Момбасі на ТЕС Кіпеву.[7] Поява у цьому портовому місті нових потужностей (ТЕС Кіпеву III) надала можливість перебазувати до столиці дві турбіни John Brown Frame 6 (розробка концерну General Electric) одиничною потужністю по 30 МВт. З появою нових генеруючих об'єктів у комплексі геотермальних електростанцій Олкарія зазначені турбіни призначили для перебазування на ще один майданчик. Першу з них запустили в роботу на заході країни на ТЕС Мухороні влітку 2016-го,[8] а за рік оголосили тендер на перебазування туди ж другої турбіни.[9]
- ↑ Temporary relief for East Africa's drought struck hydropower plants. www.powerengineeringint.com. Архів оригіналу за 28 січня 2018. Процитовано 27 січня 2018.
- ↑ Travels in Africa - Modern Power Systems. www.modernpowersystems.com. Процитовано 27 січня 2018.
- ↑ Aggreko helps Kenyan farmers gain power - Modern Power Systems. www.modernpowersystems.com. Процитовано 27 січня 2018.
- ↑ TITLE: OPERATIONAL PLANNING FOR KENYA POWER GRID SYSTEM PROJECT NUMBER: PRJ 105 BY MAUNDU NICHOLAS MUSEMBI (PDF).
- ↑ Kenya signs emergency power deal - Capital Business. Capital Business (амер.). 19 серпня 2009. Процитовано 27 січня 2018.
- ↑ KPLC Distribution Master Plan Study - Final Report (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 липня 2016. [Архівовано 2016-07-30 у Wayback Machine.]
- ↑ Aggreko wins 60 MW plant contract for western Kenya. Business Daily (en-UK) . Процитовано 27 січня 2018.
- ↑ KenGen switches off Aggreko power deal this month. Business Daily (en-UK) . Процитовано 27 січня 2018.
- ↑ KGN-GT-012-2017 | KENGEN. webcache.googleusercontent.com. Процитовано 27 січня 2018.[недоступне посилання з липня 2019]