ТЕС Кап-де-Біш
| 14°43′11″ пн. ш. 17°18′06″ зх. д. / 14.719805555556° пн. ш. 17.301694444444° зх. д. | ||||
| Країна |  Сенегал  | |||
|---|---|---|---|---|
| Розташування | Сенегал, на схід від Дакару | |||
| Введення в експлуатацію | 1966 (турбіна G301 зі складу С3), 1989—2003 (черга С4) | |||
| Вид палива | нафтопродукти | |||
| Енергоблоки | 1х27(турбіна G301 зі складу С3), 2х19 + 1х20 + 2х16 (черга С4) | |||
| Турбіни | парова (турбіна G301 зі складу С3), генератори: 2 Sent-Pielstick 18PC 4-2 + 1 Sent-Pielstick 18PC 4-2B + 2 Wartsila 18v46 (черга С4) | |||
| Встановлена електрична потужність | 117 (номінальна) | |||
| Материнська компанія | SENELEC | |||
| ідентифікатори і посилання | ||||
  ТЕС Кап-де-Біш | ||||
 | ||||
ТЕС Кап-де-Біш (фр. centrale du Cap des Biches) — теплова електростанція у Сенегалі, розташована за два десятки кілометрів на схід від столиці країни Дакара, на протилежній стороні затоки Hann Bay.
Перший генеруючий об'єкт на майданчику станції ввели в експлуатацію у 1966 році — це була парова турбіна потужністю 27,5 МВт зі складу черги C3 (можливо відзначити, що ТЕС Кап-де-Біш разом з іншою дакарською станцією Бель-Ер належить одній і тій же державній компанії SENELEC, тому вони мають спільну нумерацію черг). У 1975-му та 1978-му цю ж частину станції підсилили ще двома паровими турбінами потужністю по 30 МВт. Крім того, в 1972, 1984 та 1995 роках у складі черги C3 запустили три газові турбіни потужністю 16, 20 та 24 МВт. Станом на 2005 рік фактична сукупна потужність парових турбін скоротилась до 83 МВт, газових — до 40 МВт, а вже за чотири роки ці ж показники рахувались як 58 та 38 МВт, при цьому найперша газова турбіна була демобілізована. Станом на 2015-й зі складу станції C3 в роботі залишалась лише одна парова турбіна G301 номінальною потужністю 27,5 МВт.
У 1989 році почала роботу станція С4 у складі двох дизель-генераторів Sent-Pielstick 18PC 4-2 потужністю по 19 МВт. В 1997-му її доповнили ще одним генератором Sent-Pielstick 18PC 4-2B потужністю 20 МВт, а в 2003-му — ще двома Wartsila 18v46 по 16 МВт. Станом на 2005 рік фактична сукупна потужність цього обладнання становила 84 МВт і залишалась приблизно на такому ж рівні й у наступному десятилітті.[1][2][3][4]
В 2000 році на площадці ТЕС створили чергу С5 у складі десяти дизель-генераторів потужністю по 1,1 МВт, проте вже з серпня 2005-го вона припинила роботу через відсутність попиту.[5]
Також можна відзначити, що в 2000 році поряд з державною станцією розмістили першу сенегальську велику приватну ТЕС Кап-де-Біш IPP (independent power plant).
- ↑ The World Bank Group PROPOSEDINTERNATIONAL DEVELOPMENTASSOCIATIONCREDIT INTHEAMOUNT OF SDR 10.5 MILLION(US$15.7 MILLIONEQUIVALENT) TO THE REPUBLIC OF SENEGAL.
- ↑ Energy Systems: Vulnerability – Adaptation – Resilience (VAR) 2009 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 грудня 2017. [Архівовано 2017-12-15 у Wayback Machine.]
- ↑ Site de production Cap des Biches. Архів оригіналу за 13 грудня 2017. [Архівовано 2017-12-13 у Wayback Machine.]
- ↑ REPUBLIC OF SENEGAL - Un Peuple -Un But-Une Foi Ministry of the Environment and Sustainable Development Environment and Classified Installation Office (DEEC (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2017. [Архівовано 2017-10-05 у Wayback Machine.]
- ↑ INTRODUCTION.
|
Це незавершена стаття про електрику. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
|
Це незавершена стаття про Сенегал. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |