ТЕС Квінана
  | ||||
| 32°11′55″ пд. ш. 115°46′30″ сх. д. / 32.1986° пд. ш. 115.775° сх. д. | ||||
| Країна | .svg){kind=small} Австралія  | |||
|---|---|---|---|---|
| Розташування | Австралія, Австралія | |||
| Введення в експлуатацію | 1970, 1971 (Квінана А), 1973, 1974 (Квінана В), 1976, 1978 (Квінана С), 2014 (газотурбінна черга) | |||
| Вид палива | нафта, вугілля, природний газ (Квінана А, В, С), природний газ (газотурбінна черга) | |||
| Водозабір | морська вода | |||
| Енергоблоки | 4х120 + 2х200 + 1х20 (Квінана А, В, С), 2х100 (газотурбінна черга) | |||
| Турбіни | 6 парових, 1 допоміжна газова (Квінана А, В, С), 2 газові General Electric LMS100 (газотурбінна черга) | |||
| Встановлена електрична потужність | 900 (1978), 200 (2015) | |||
| Материнська компанія | Synergy | |||
| ідентифікатори і посилання | ||||
  ТЕС Квінана | ||||
 | ||||
 ТЕС Квінана у Вікісховищі | ||||
ТЕС Квінана – теплова електростанція на заході Австралії.
У складі класичної конденсаційної електростанції ввели в дію три черги:
- у 1970 та 1971 роках стала до ладу Квінана А з двома паровими турбінами потужністю по 120 МВт;
- в 1973 та 1974 роках запустили два блоки Квінана В так само з паровими турбінами потужністю по 120 МВт;
- у 1976 та 1978 роках ввели в дію Квінана С, обидва блоки якої мали парові трубіни по 200 МВт.
Крім того, в 1972-му для покриття пікових навантажень запустили газову турбіну потужністю 20 МВт.
В 2008 році вивели з експлуатації Квінана В, за якою в 2010-му зупинили Квінана А, а в 2015-му те саме відбулось з Квінана С. Натомість в 2014-му ввели в дію дві встановлені на роботу у відкритому циклі газові турбіни потужністю по 100 МВт, які мають паливну ефективність на рівні 46%.
Первісно основним паливом для станції обрали нафту, втім, на тлі стрімкого зростання її ціни блоки Квінана А та С перевели на вугілля. Наприкінці 1980-х до регіону по трубопроводу Дампір – Банбері подали природний газ, який могли споживати всі черги. В 2005-му ТЕС повернули можливість працювати на нафті.
Для видалення продуктів згоряння парових котлів використовували три димаря, два з яких були заввишки по 140 метрів, тоді як димар Квінана С досягав 189 метрів.
Для охолодження використовували морську вода.
Видача продукції відбувається під напругою 330 кВ та 132 кВ.[1][2][3][4][5]
- ↑ Kwinana power station. Global Energy Monitor (англ.). Процитовано 25 листопада 2024.
- ↑ Kwinana Power Station. Power Technology (амер.). Процитовано 25 листопада 2024.
- ↑ au/static/FullTextFiles/ (PDF).
- ↑ /sites/default/files/EPA_Report/1563_B1086 (PDF).
- ↑ » Kwinana Power Station. www.deltagroup.com.au. Процитовано 25 листопада 2024.