ТЕС Кейп-Ламберт (стара)
| Розташування | .svg){kind=small} Австралія, Австралія | |||
|---|---|---|---|---|
| Введення в експлуатацію | перша половині 1970-х | |||
| Вид палива | природний газ (з 1984-го) | |||
| Енергоблоки | 3х35 | |||
| Турбіни | 3 парові | |||
| Встановлена електрична потужність | 105 | |||
| Материнська компанія | Rio Tinto | |||
| ідентифікатори і посилання | ||||
20°35′46″ пд. ш. 117°10′18″ сх. д. / 20.59611° пд. ш. 117.17167° сх. д.
ТЕС Кейп-Ламберт (стара) – колишня теплова електростанція на північному заході Австралії.
У 1972-му на Кейп-Ламберт почав роботу термінал для відвантаження залізної руди компанії Rio Tinto. Для забезпечення його енергетичних потреб (а також подачі енергії до розташованого далі на схід Порт-Гедленду) ввели в дію електростанцію з трьома паровими турбінами потужністю по 35 МВт.
Починаючи з 1984-го, ТЕС використовувала природний газ, який подали по трубопроводу Дампір-Банбері – Кейп-Ламберт.
Видалення продуктів згоряння здійснювали за допомогою трьох димарів, а видача електроенергії до Порт-Гедленду відбувалась по ЛЕП, розрахованій на роботу під напругою 220 кВ.
Стара станція в Кейп-Ламберті існувала близько чотирьох десятків років. Як засвідчують дані геоінформаційних систем, у 2012-му її споруди знесли. При цьому в середині 2010-х південніше від терміналу почала роботу нова ТЕС Кейп-Ламберт.[1][2][3]
- ↑ Vol. 093 No. 4750 (10 Apr 1971). Trove (англ.). Процитовано 5 січня 2025.
- ↑ PER_documentation/A0793_R0725_CER (PDF).
- ↑ Centre for Transformative Innovation, Swinburne University of Technology. Cape Lambert Power Station - Corporate Body - Encyclopedia of Australian Science and Innovation. www.eoas.info (брит.). Процитовано 5 січня 2025.