ТЕС Остроленка
.jpg) | ||||
| 53°6′12.99999610001″ пн. ш. 21°36′45.000000100003″ сх. д. / 53.10361° пн. ш. 21.61250° сх. д. | ||||
| Країна |  Республіка Польща | |||
|---|---|---|---|---|
| Розташування | Польща, Остроленка | |||
| Введення в експлуатацію | 1956—1959, 1697 (Остроленка А), 1972 (Остроленка В) | |||
| Модернізація | 2015—2018 (Остроленка В) | |||
| Вид палива | кам'яне вугілля | |||
| Водозабір | Нарва | |||
| Енергоблоки | 3х230 (Остроленка В) | |||
| Котельні агрегати | 3 ОР-100 + 1 OKF-40 + 1 ОР-230 (Остроленка А на момент виводу з експлуатації), 3 Rafako ОР-650 (Остроленка В) | |||
| Турбіни | 4 парові Lang (Остроленка А на момент виводу з експлуатації), 3 парові Zamech (Остроленка В) | |||
| Електрогенератори | Ganz (Остроленка А на момент виводу з експлуатації), Dolmel TWW-200 (Остроленка В) | |||
| Встановлена електрична потужність | 690 (Остроленка В) | |||
| Встановлена теплова потужність | 230 (Остроленка В) | |||
| Материнська компанія | Energa | |||
| Сайт | energaostroleka.pl | |||
| ідентифікатори і посилання | ||||
  ТЕС Остроленка | ||||
 | ||||
 ТЕС Остроленка у Вікісховищі | ||||
ТЕС Остроленка (пол. Ostrołęka) — теплова електростанція на північному сході Польщі, за сотню кілометрів від Варшави.
Перша черга станції, відома як Остроленка А, стала до ладу у другій половині 1950-х роках. Для її укомплектування використали обладнання, раніше замовлене для інших підприємств. Так, введені в експлуатацію у 1956-му та 1957-му два генераторні комплекти виробництва шведської компанії Stal потужністю по 14 МВт спершу призначались для електростанцій у Людвікуві та Білостоку. Далі стали до ладу три агрегати, замовлені для підприємств паперової промисловості в угорської компанії Lang-Ganz — у 1958-му ладу два потужністю по 26,25 МВт, а в 1959-му ще один з показником у 6,9 МВт. Їх живили чотири парові котла ОР-100, первісно замовлені для електростанції у Хожуві.
У зв'язку із розширенням головного споживача — Остроленського целюлозно-паперового комбінату — в 1967-му додали енергоблок у складі котла ОР-230, постаченого компанією Rafako із Рацибужа, та генераторного комплекту Lang-Ganz потужністю 34,1 МВт. Як наслідок, загальний показник електростанції досяг 121,5 МВт, крім того, вона могла постачати 390 МВт теплової енергії.
В 1997-му котел № 4 типу ОР-100 модифікували за технологією псевдоожиженого киплячого шару до рівня OKF-40. Він призначався для спалювання кори, котра у великих об'ємах виникала під час технологічного процесу целюлозного комбінату (можливо відзначити, що у 2011-му останній запустив власну ТЕЦ).
Станом на початок 2010-х у складі Остроленка А залишались чотири генераторні комплекти Lang-Ganz, при цьому загальна електрична потужність рахувалась на рівні 75 МВт, а теплова — як 367 МВт.
У середині 2010-х Остроленка А вивели з експлуатації.[1][2]
У 1972-му стала до ладу друга черга станції, котра складалась із трьох енергоблоків потужністю по 200 МВт. Їх обладнали котлами ОР-650 виробництва Rafako та конденсаційними турбінами 13K-200 ельблонзької компанії Zamech.
В 2015—2018 роках всі три турбіни модернізували зі збільшенням одиничної потужності до 230 МВт.
У 2015-му чергу Остроленка В обладнали теплообмінниками, що дозволило перетворити її на теплоелектроцентраль з тепловою потужністю 220 МВт. Для покриття пікових навантажень спорудили котельню, котра працює на мазуті. Крім того, станцію обладнали резервуаром-акумулятором тепла.
Під час спорудження черги В для неї звели димар висотою 120 метрів. У 2008-му став до ладу додатковий димар установки десульфуризації газів виссотою 140 метрів.
Забір води для охолодження відбувається із Нарви.[1][2][3][4][5][6][7][8]
У 2018-му власник станції уклав угоду із консорціумом компаній General Electric та Alstom на спорудження нового енергоблоку потужністю 1000 МВт. Він так само спалюватиме вугілля, проте буде створений за технологією суперкритичних параметрів пари, що дозволить досягти паливної ефективності у 46 %.
Для системи охолодження зведуть градирню висотою 190 метрів з діаметром по основі 124 метра.
За планами, запуск нового блоку повинен відбутись у 2023 році. Втім, у лютому 2020-го при ступені реалізації проекту на рівні 5 % власник станції вирішив тимчасово призупинити фінансування здаля уточнення технічних та економічних параметрів проекту.[9][10][11][12]
- ↑ а б Energa Elektrownie Ostrołęka SA / Spółki Linii Biznesowej Wytwarzania / O nas / Energa OZE SA. www.energa-wytwarzanie.pl. Архів оригіналу за 7 грудня 2019. Процитовано 8 травня 2020.
- ↑ а б Doświadczenia ENEGRA Elektrownie Ostrołęka SA w produkcji energii ze źródeł odnawialnych (PDF).
- ↑ Historia / Elektrownia / ENERGA Elektrownie Ostrołęka SA. www.energaostroleka.pl. Процитовано 8 травня 2020.
- ↑ Analiza bezpieczeństwa w obszarze wytwarzania energii elektrycznej w Polsce, studium przypadków Jerzy Mieczysław Łaskawiec (PDF).
- ↑ Elektrownia OSTROŁĘKA. Instalacja SCR. Kotły 3 x OP-650. Rok uruchomienia 2018. IOS metoda mokra wapienna. Rok uruchomienia 2007. IOS metoda mokra wapienna w trakcie realizacji 2020. - RAFAKO - EPC, energetyka, branża ropy i gazu. www.rafako.com.pl. Процитовано 8 травня 2020.
- ↑ globalenergyobservatory.org http://globalenergyobservatory.org/includes/utilities/analysis/analysisPlot.php?format=View_Table&graph=false&module=Units&bestfit=false&ex_year=0&fields0=Individual_Units&noOfFields=1&country0=171&noOfCountries=1&state0=0&noOfStates=1&type0=1&noOfTypes=1. Процитовано 8 травня 2020.
{{cite web}}: Пропущений або порожній|title=(довідка) - ↑ Lista najwyższych konstrukcji w Polsce - Wikiwand. www.wikiwand.com. Процитовано 8 травня 2020.
- ↑ Uciepłownienie bloków 200 MW w Elektrowni Ostrołęka „B” / Inwestycje / Elektrownia / ENERGA Elektrownie Ostrołęka SA. www.energaostroleka.pl. Процитовано 8 травня 2020.
- ↑ Mega kontrakt w Ostrołęce nie dla konsorcjum Polimeksu i Rafako?. StockWatch.pl - giełda od fundamentów - wiadomości. 26 березня 2018. Процитовано 8 травня 2020.
- ↑ Ostrołęka będzie miała najwyższą w Polsce chłodnię kominową. Wiemy, kto ją zbuduje. www.eostroleka.pl (пол.). Процитовано 8 травня 2020.
- ↑ NTP dla Elektrowni Ostrołęka C. elektrosystemy.pl (pl-PL) . Процитовано 8 травня 2020.
- ↑ Decyzja o zawieszeniu finansowania projektu Ostrołęka C. elektrosystemy.pl (pl-PL) . Процитовано 8 травня 2020.