Перейти до вмісту

ТЕС П'яченца-Леванте

Координати: 45°03′19″ пн. ш. 9°42′30″ сх. д. / 45.0553157° пн. ш. 9.7082419° сх. д. / 45.0553157; 9.7082419
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
ТЕС П'яченца-Леванте
45°03′19″ пн. ш. 9°42′30″ сх. д. / 45.0553157° пн. ш. 9.7082419° сх. д. / 45.0553157; 9.7082419
Країна Італія
РозташуванняІталія Італія, П'яченца, П'яченца
Введення в експлуатацію1965 – 1967
Модернізація2006 (модернізація у парогазову)
Вид паливаприродний газ (після модернізації)
Енергоблоки1х796
Турбіни2 газові Ansaldo/Siemens V94.3A + 1 парова
Встановлена електрична
потужність
796 (у літній період до 855)
Материнська компаніяEdipower
ідентифікатори і посилання
ТЕС П'яченца-Леванте. Карта розташування: Італія
ТЕС П'яченца-Леванте
ТЕС П'яченца-Леванте
Мапа

ТЕС П'яченца-Леванте – теплова електростанція на півночі Італії у регіоні Емілія-Романья, провінція П'яченца. У 2000-х роках модернізована з використанням технології комбінованого парогазового циклу.

У 1965 та 1967 роках на майданчику станції ввели в експлуатацію два класичні конденсаційні енергоблоки з паровими турбінами потужністю по 320 МВт. В 2006 році їх замінили на один блок, який використовує більш ефективний парогазовий комбінований цикл. Для цього встановили дві газові турбіни по 260 МВт, відпрацьовані якими гази потрапляють у два котла-утилізатора. Останні живлять одну парову турбіну, котра залишилась від старого енергоблоку та була переномінована з певним зменшенням потужності (номінальна потужність  нового енергоблоку становить 796 МВт). При цьому паливна ефективність станції зросла до 57%.

В 2008 році взялись за проект збільшення електричної потужності ТЕС у літній період, що дозволяє довести її до 855 МВт. Це досягається завдяки встановлених у котлах-утилізаторах додаткових пальниках, котрі збільшують виробітку пари. Тоді ж уклали угоду з муніципалітетом П'яченци про постачання місту 20 МВт теплової енергії.

Як основне паливо ТЕС традиційно використовувала нафту, але після модернізації у парогазову була переведена на природний газ.

Видалення продуктів згоряння блоків із котлів-утилізаторів здійснюється за допомогою димарів висотою по 90 метрів.

Зв’язок із енергомережею відбувається по ЛЕП, розрахованій на роботу під напругою 380 кВ.[1][2][3][4][5][6]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Centrali termoelettriche | Piacenza | Arpae. www.arpae.it. Процитовано 14 квітня 2020.
  2. Edipower Piacenza CCGT Power Plant Italy - GEO. globalenergyobservatory.org. Процитовано 14 квітня 2020.
  3. Forecasting, U. S. Atomic Energy Commission Office of Operations Analysis and (1971). Forecast of Growth of Nuclear Power: January 1971 (англ.). U.S. Government Printing Office.
  4. Centrale Termoelettrica Piacenza. A2A S.p.A. (італ.). Процитовано 14 квітня 2020.
  5. The Recovery of Exhaust Heat from Gas Turbines Roberto Carapellucci and Lorena Giordano.
  6. Emas. www.emasclub.it. Процитовано 14 квітня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)