Перейти до вмісту

ТЕС Сіно-Айрон

Координати: 21°4′37″ пд. ш. 116°9′33″ сх. д. / 21.07694° пд. ш. 116.15917° сх. д. / -21.07694; 116.15917
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
ТЕС Сіно-Айрон
РозташуванняАвстралія Австралія, Австралія
Введення в експлуатацію2013—2014
Вид паливаприродний газ
Енергоблоки3х146 + 1х42
Котельні агрегати2 котли-утилізатори (у кожному з трьох парогазових блоків)
Турбіни2 газові Siemens SGT-800 + 1 парова (у кожному з трьох парогазових блоків), 1 газова Siemens SGT-800 (газотурбінна установка)
Встановлена електрична
потужність
480
Материнська компаніяCITIC Group
ідентифікатори і посилання

21°4′37″ пд. ш. 116°9′33″ сх. д. / 21.07694° пд. ш. 116.15917° сх. д. / -21.07694; 116.15917

ТЕС Сіно-Айрон — теплова електростанція на заході Австралії, споруджена для забезпечення потреб потужного гірничодобувного проекту Кейп-Престон.

У 2013—2014 році на майданчику станції ввели в дію три однотипні парогазові блоки комбінованого циклу потужністю по 146 МВт, в кожному з яких дві газові турбіни потужністю по 44 МВт живлять через відповідну кількість котлів-утилізатів одну парову турбіну з показником 58 МВт.

Крім того, станція має резервну газову турбіну потужністю 42 МВт, яка встановлена на роботу у відкритому циклі.

Як паливо використовують природний газ, що надходить по перемичці від трубопроводу Дампір – Банбері.

Для видалення продуктів згоряння кожна газова турбіна та кожен котел-утилізатор мають димар заввишки 30 метрів.

Видача продукції відбувається під напругою 33 кВ та 220 кВ.[1][2][3][4][5]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Writer, Staff (2 квітня 2008). Power plant for Sino Project. Australian Mining (en-AU) . Процитовано 27 грудня 2024.
  2. Sino Iron Project, Cape Preston, Western Australia. Mining Technology (амер.). Процитовано 27 грудня 2024.
  3. kgi-admin (11 січня 2022). Power plant profile: Sino Iron Combined Cycle Power Plant, Australia. Power Technology (амер.). Процитовано 27 грудня 2024.
  4. Sino Iron power station. Global Energy Monitor (англ.). Процитовано 27 грудня 2024.
  5. Jackson, Tim (16 березня 2016). Cape Preston gets gas. The Australian Pipeliner (en-AU) . Процитовано 27 грудня 2024.