ТЕС Тамар-Воллей
| Розташування | .svg){kind=small} Австралія | |||
|---|---|---|---|---|
| Введення в експлуатацію | 2010 (парогазовий блок), 2009 (газотурбінна черга), | |||
| Модернізація | 2009 (передача газотурбінної черги Белл-Бей) | |||
| Вид палива | природний газ | |||
| Енергоблоки | 1х208 (парогазовий блок), 1х58 (газотурбінна черга), 3х40 (газотурбінна черга Белл-Бей) | |||
| Котельні агрегати | 1 котел-утилізатор Nooter-Eriksen (парогазовий блок) | |||
| Турбіни | 1 газова Mitsubishi 701D + 1 парова Mitsubishi (парогазовий блок), 1 газова Rolls Royce Trent 60 (газотурбінна черга), 6 газових Pratt & Whitney FT8 (газотурбінна черга Белл-Бей) | |||
| Встановлена електрична потужність | 386 | |||
| Материнська компанія | Aurora Energy | |||
| ідентифікатори і посилання | ||||
ТЕС Тамар-Воллей — теплова електростанція на австралійському острові Тасманія.
У 2009-му на майданчику станції ввели в дію встановлену на роботу у відкритому циклі газову турбіну Rolls Royce Trent 60 потужністю 58 МВт.
У 2010-му запустили основний парогазовий блок комбінованого циклу потужністю 208 МВт, в якому одна газова турбіна потужністю 144 МВт живить через котел-утилізатор продуктивністю 420 тонн пари на годину одну парову турбіну з показником 60 МВт.
Токож до складу ТЕС Тамар-Воллей передали газотурбінну чергу закритої в 2009 році ТЕС Белл-Бей. Вона складається з шести призначених для використання у відкритому циклі газових турбін Pratt & Whitney FT8, які встановили на роботу попарно (TwinPak) зі створенням трьох установок потужністю по 40 МВт (після модернізації, на Белл-Бей їх потужність номінувалась як 35 МВт).
Як паливо станція використовує природний газ, що надходить до регіону по трубопроводу Лонгфорд – Гобарт.
Видача продукції відбувалась по ЛЕП, що працює під напругою 110 кВ.[1][2][3][4]
- ↑ Tamar Valley Power Station, Tasmania. Power Technology (амер.). Процитовано 7 лютого 2025.
- ↑ 139843/TGP_Public_Submission (PDF).
- ↑ documents/elec-sector-emissions-acil-allen (PDF).
- ↑ pcm_admin (6 грудня 2019). United Group delivering Tamar power. Energy Today (амер.). Процитовано 7 лютого 2025.