Перейти до вмісту

ТЕС Тишрін

Координати: 33°25′17″ пн. ш. 36°41′20″ сх. д. / 33.421389° пн. ш. 36.688889° сх. д. / 33.421389; 36.688889
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
ТЕС Тишрін
33°25′17″ пн. ш. 36°41′20″ сх. д. / 33.421389° пн. ш. 36.688889° сх. д. / 33.421389; 36.688889
РозташуванняСирія Сирія, Харран-аль-Авамід
Введення в експлуатацію1993 – 1994 (блоки 1 – 2), 1995 (газотурбінні блоки), 2009 (парогазовий блок)
Вид паливаприродний газ
Водозабірповітряне охолодження
Енергоблоки2х200 + 2х112,5 + 1х450
Котельні агрегатиКрасный котельщик ТГМЕ-206АСО (1 – 2)
Турбінипарові ЛМЗ K-208-130-9 (1 – 2), газові Fiat Avio TG 50 D5 (газотурбінні блоки), 2 газові + 1 парова (парогазовий блок)
ЕлектрогенераториЭлектротяжмаш ТГВ-200МУЗ (блоки 1 – 2), Alstom T240/370-Y-3 (газотурбінні блоки),
Встановлена електрична
потужність
1075
Материнська компаніяPublic Establishment for Electricity Generation and Transmission (PEEGT)
ідентифікатори і посилання
Мапа

ТЕС Тишрін – теплова електростанція у південній частині Сирії, за три десятки кілометрів на південний схід від околиць Дамаска.

У 1993 – 1994 роках на майданчику станції ввели в експлуатацію два конденсаційні блоки з паровими турбінами потужністю по 200 МВт, котрі в 1995-му доповнили двома встановленими на роботу у відкритому циклі газовими турбінами потужністю по 112,5 МВт. Паливна ефективність перших двох блоків становила 34-35%, тоді як для газових турбін це показник складав 30%.

У 2009-му електростанцію доповнили створеним за технологією комбінованого парогазового циклу енергоефективним блоком потужністю 450 МВт. В його складі діють дві газові турбіни потужністю по 160 МВт, які через котли-утилізатори живлять одну парову турбіну.

На початку 2010-х індійська корпорація BHEL узялась за проект по доповненню станції двома паровими турбінами потужністю по 200 МВт, проте громадянська війна в Сирії завадила цим роботам. У 2019-му з’явились повідомлення про повернення підрядника до виконання проекту.

Станцію спорудили з розрахунку на спалювання нафти. В 1992-му до району Дамаску проклали газопровід Омар І, котрий подає ресурс з комплексу підготовки газу родовища Омар, що дозволило перевести ТЕС Тишрін на використання блакитного палива (у 2003 – 2005 роках споживання станцією природного газу становило 0,37 – 0,45 млрд м3 на рік).

Для станції обрали технологічну схему з використанням повітряного («сухого») охолодження.

Зв’язок із енергосистемою країни відбувається по ЛЕП, розрахованим на роботу під напругою 230 кВ та 400 кВ.[1][2][3][4][5][6][7]

Примітки

[ред. | ред. код]


  1. Teshreen (Tishrin) OCGT Power Project Syria - GEO. globalenergyobservatory.org. Процитовано 26 квітня 2020.
  2. Teshreen (Tishrin) Thermal Power Project Syria - GEO. globalenergyobservatory.org. Процитовано 26 квітня 2020.
  3. SPATIALLY AND TEMPORALLY HIGHLY RESOLVED OPTIMIZATION OF THE SYRIAN ENERGY SUPPLY SYSTEM Nidal Al Abboud (PDF).
  4. CV Oil & Gas Engineer, Noise Control Enclosure Designer FEM ABAQUS, ANSYS, SAP2000 software. www.oil-offshore-marine.com. Процитовано 26 квітня 2020.
  5. Tishreen Power Plant Extension Project - Harran Awameed, Damascus. www.toec-int.com. Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 26 квітня 2020. [Архівовано 2021-05-12 у Wayback Machine.]
  6. BHEL Transportation Of Tg Stators From Bhel Haridwar To Mumbai Tender Notice 14699998. www.asiantender.com. Процитовано 26 квітня 2020.
  7. STC Projects | References. www.stc-sy.com. Процитовано 26 квітня 2020.