ТЕС Ханом
| Розташування |  Таїланд | |||
|---|---|---|---|---|
| Введення в експлуатацію | 1981 (Баржа 1, виведена з експлуатації), 1990 (Баржа 2, виведена з експлуатації), середина 1990-х (блок 3, виведений з експлуатації), 2016 (блок 4) | |||
| Вид палива | нафтопродукти/природний газ (Баржі 1 і 2), природний газ (блоки 3 та 4) | |||
| Енергоблоки | 1х75 (Баржа 1, виведена з експлуатації), 1х75 (Баржа 2, виведена з експлуатації), середина 1990-х (блок 3, виведений з експлуатації), 2016 (блок 4) | |||
| Котельні агрегати | 4 котла-утилізатора CMI (блок 3), 2 котла-утилізатора BHI, по одному для кожної технологічної лінії (блок 4) | |||
| Турбіни | 1 парова (Баржа 1, виведена з експлуатації), 1 парова (Баржа 2, виведена з експлуатації), 4 газові General Electric Frame 9E + 1 парова General Electric (блок 3, виведений з експлуатації), дві пари 1 газова Mitsubishi M701F5 + 1 парова Mitsubishi (блок 4) | |||
| Електрогенератори | Mitsubishi (блок 4) | |||
| Встановлена електрична потужність | 977 (блок 4) | |||
| Материнська компанія | Electricity Generating Public Company Limited (EGCO) | |||
| ідентифікатори і посилання | ||||
9°14′9″ пн. ш. 99°51′34″ сх. д. / 9.23583° пн. ш. 99.85944° сх. д.
ТЕС Ханом (Khanom) – теплова електростанція у Таїланді. Відіграє важливу роль в забезпеченні південних провінцій, зокрема, курортного острова Пхукет.
Генерацію електроенергії у Ханом розпочали в 1981 році з використанням парової турбіни потужністю 75 МВт, яку розмістили на баржі. Спорудження цього об’єкту здійснила в Японії компанія Mitsui, після чого плавучу електростанцію привели на буксири до Сіамської затоки.[1]
В 1990-му ввели в дію ще одну баржу з паровою турбіною потужністю 75 МВт, при цьому тепер судно виготовили у Південній Корії на верфі в Окпо, що належала Daewoo.[2][3]
У середині 1990-х років на майданчику станції спорудили енергоефективний блок комбінованого парогазового циклу потужністю 650 МВт. Він мав чотири дві газові турбіни потужністю по 115 МВт, які через відповідну кількість котлів-утилізаторів живили одну парову турбіну з показником 230 МВт.[4]
Станом на 2014 рік перша баржа вже була виведена з експлуатації,[5] при цьому в 2019-му її перетворили на музей.
У 2016 році завершили реалізацію проекта, відомого як Блок 4 (Unit 4). Фактично в його межах спорудили два парогазові блоки потужністю по 488,5 МВт, в кожному з яких одна газова турбіна живить через котел-утилізатор одну парову турбіну.[6][7][8] Поява Блока 4 дозволила вивести з експлуатації всі попередні генеруючі потужності майданчику ТЕС Ханом.[9][10]
Первісно станція використовувала нафтопродукти, проте із початком надходження блакитного палива з офшорних родовищ по трубопроводу Ераван – Ханом була переведена на природний газ.
Видачу продукції першої баржі організували із напругою 115 кВ. Втім, ЛЕП проектувалась під напругу 230 кВ, на яку перейшли після введення в експлуатацію другої баржі.[11]
Первісно ТЕС Ханом належала державній компанії EGAT, проте в 1990-х роках за приватизаційним планом була передана Electricity Generating Public Company Limited (EGCO). Станом на середину 2010-х найбільшими акціонерами останньої були вже згадана EGAT та TEPDIA Generating B.V. (створене на паритетних засадах спільне підприємство японських Tokyo Electric Power Company та Mitsubishi).
- ↑ THE ESTABLISHMENT OF THE NATIONAL ENERGY INFORMATION CENTER IN THAILAND (PDF).
- ↑ Design and construction of Khanom barge mounted power plant.
- ↑ otal Solution Provider S (PDF).
- ↑ Ensuring Stability of Southern Thailand Network with Special Load Shedding Scheme.
- ↑ Thailand Power Development Plan 2015-2036 (PDP2015) (PDF).
- ↑ News, LNG World (20 серпня 2013). MHI to Construct GTCC Plant for KEGCO, Thailand. Offshore Energy (амер.). Процитовано 28 березня 2023.
- ↑ Carmen (15 грудня 2021). Khanom Combined Cycle Power (Unit 4), Thailand. Power Technology (амер.). Процитовано 28 березня 2023.
- ↑ Khanom power station. Global Energy Monitor (англ.). Процитовано 28 березня 2023.
- ↑ Reporter, Staff ReporterStaff (3 жовтня 2013). EGCO’s Khanom Power Plant to become operational in June 2016. Asian Power (англ.). Процитовано 28 березня 2023.
- ↑ EGCO : Annual Report 2018 EN by Orapan Kokong - Issuu. issuu.com (англ.). Процитовано 28 березня 2023.
- ↑ THAILAND PRIVATE SECTOR POWER PROJECT FINAL REPORT (PDF).