ТЕС Хорхе Ласерда
28°27′16″ пд. ш. 48°58′08″ зх. д. / 28.45436° пд. ш. 48.9689° зх. д. | ||||
Країна | ![]() ![]() | |||
---|---|---|---|---|
Розташування | ![]() | |||
Введення в експлуатацію | 1965, 1967 (станція А, перша черга), 1973, 1974 (станція А, друга черга), 1980 (станція В), 1997 (станція С) | |||
Вид палива | вугілля | |||
Водозабір | Тубарао | |||
Енергоблоки | 2х50 + 2х66 (станція А), 2х131 (станція В), 1х353 (станція С) | |||
Котельні агрегати | 2 MAN + 2 Ansaldo/Babcock & Wilcox (станція А), 2 Tlmace (станція В), 1 Tlmace (станція С) | |||
Турбіни | всі парові, 2 MAN + 2 Ansaldo (станція А), 2 Skoda (станція В), 1 Ansaldo (станція С) | |||
Електрогенератори | 2 Brown Boveri + 2 Asgen (станція А), 2 Skoda (станція В), 1 Skoda (станція С) | |||
Встановлена електрична потужність | 857 | |||
ідентифікатори і посилання | ||||
![]() |
28°27′12″ пд. ш. 48°58′7″ зх. д. / 28.45333° пд. ш. 48.96861° зх. д.{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний тег на сторінку
ТЕС Хорхе Ласерда — теплова електростанція на півдні Бразилії у штаті Санта-Катарина.
В 1965 та 1967 роках на майданчику станції стали до ладу два блоки потужністю по 50 МВт. В 1973-му та 1974-му їх доповнили двома блоками по 66 МВт (разом ці чотири блоки відомі як станція А). В 1980-му ввели в експлуатацію два блоки потужністю по 131 МВт (станція В), а у 1997-му почав роботу один блок з показником у 353 МВт (станція С).
ТЕС розрахована на використання вугілля, доставка якого відбувається залізницею.
Для видалення продуктів згоряння кожен з чотирьох блоків станції А обладнали димарем заввишки 150 метрів. Для станції В звели два димаря по 100 метрів, а станція С має димар заввишки 200 метрів.
Для охолодження використовують ресурс із річки Тубарао.
Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованим на роботу під напругою 230 кВ та 138 кВ.
В 2020 році теперішній власник станції французька компанія Engie оголосила про її майбутнє закриття в межах політики декарбонізації. За планом, перші два блоки зупинять в кінці 2021-го, блоки 3 та 4 виведуть в 2023-му, а станції В та С мають припинити роботу в 2025-му.[1][2][3][4][5][6]
- ↑ Godoy, Maria Luiza D. P.; Godoy, José M.; Roldão, Luis A.; Conti, Luis F. (2004-02). Application of multivariate statistical analysis to superficial soils around a coal burning power plant. Journal of the Brazilian Chemical Society (англ.). Т. 15, № 1. с. 122—130. doi:10.1590/S0103-50532004000100019. ISSN 0103-5053. Процитовано 28 березня 2021.
- ↑ Jorge Lacerda Thermal Power Plant Brazil - GEO. globalenergyobservatory.org. Процитовано 28 березня 2021.
- ↑ Complexo Termelétrico Jorge Lacerda (PDF).
- ↑ CGT Eletrosul. www.eletrosul.gov.br. Процитовано 28 березня 2021.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ CGT Eletrosul. www.cgteletrosul.gov.br. Процитовано 28 березня 2021.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Engeplus, Portal (7 грудня 2020). Reunião com ministro de Minas e Energia vai discutir futuro do Complexo Termoelétrico Jorge Lacerda. Portal Engeplus (pt-br) . Процитовано 28 березня 2021.